Page 107 - 6415

Дії уряду, пов'язані з протистоянням спаду, мають
спрямовуватися на зниження податків, що призведе до
підвищення ділової активності, і на збільшення видатків, тим
самим свідомо зумовлюючи появу бюджетного дефіциту.

У період подальшого інфляційного підйому слід збільшити
податкові надходження й зменшити видатки уряду. Позитивне
бюджетне сальдо, що виникне на цій основі, може

використовуватися на покриття державного боргу, що з'явився у
період спаду.
Отже, урядові фіскальні дії мають створити позитивну
антициклічну силу, яка допоможе збалансувати бюджет не на

щорічній основі, а за період у декілька років.
Головна проблема цієї концепції полягає в тому, що періоди

підйому і спаду можуть бути неоднаковими за глибиною та
тривалістю, тоді завдання стабілізації економіки суперечить
завданням збалансування бюджету під час циклу. Наприклад,
якщо процес занепаду економіки буде тривалим, а період підйому

коротким, це спричинить появу великого дефіциту в період
спаду, незначне або зовсім ніяке позитивне сальдо у період
розквіту, таким чином, зумовить виникнення циклічного

дефіциту бюджет.
Сутність концепції "функціональних фінансів" полягає в
тому, що держава має турбуватися не про збалансованість
бюджету, а про макроекономічну стабільність економіки в країні.

Прибічники цієї концепції стверджують, що у період
економічного зростання та підйому ділової активності податкова
система автоматично стимулюватиме збільшення податкових

надходжень (недискреційна фіскальна політика), що призведе до
самоліквідації бюджетного дефіциту.
Крім того, можливості уряду з питань позик та емісії грошей
практично безмежні. Фактично уряд може фінансувати будь-який

дефіцит, тобто держава не може збанкрутувати. Вважають також,
що за великого обсягу національного багатства, в тому числі у
населення, проблема державного боргу не є обтяжливою і

гострою для національної економіки.
Держава будує фінансову політику таким чином, що
періодично використовує всі три концепції.

99