Page 111 - 6415

7.2. Cоціально-економічні наслідки бюджетного
дефіциту

Фінансова наука розглядає соціально-економічні наслідки

бюджетного дефіциту як позитивні, негативні та нейтральні. Тезу
про позитивний вплив започатковано ідеологами Великої
французької революції, які вважали, що дефіцити активують

суспільство, впливаючи на наукову думку, законодавчу
діяльність, змушують економити державні кошти. Підтримував її
і Дж. Кейнс.
Після Другої світової війни кейнсіанські теорії

застосовувались практично всіма промислово розвинутими
країнами, в результаті чого бюджетний дефіцит став

інструментом фінансової політики і зайняв важливе місце в теорії
економічного зростання і теорії циклічного регулювання
економіки.
Однак більшість науковців схильна вважати, що бюджетний

дефіцит має негативний вплив на соціально-економічні процеси в
суспільстві. Він свідчить про марнотратство уряду,
макроекономічну нестабільність та підвищення ризику

економічної діяльності держави. Зростання бюджетного дефіциту
посилює інфляцію, кризу державних фінансів, грошової системи,
податкової системи, зростання диференціації в доходах; є
причиною зниження ефективності податкової системи,

послаблення стимулів до праці, підривання впевненості членів
суспільства в майбутньому.
Хронічні бюджетні дефіцити у світовій практиці

засвідчують існування певного причинно-наслідкового
механізму:
1) бюджетний дефіцит впливає на скорочення обсягу
заощаджень у загальному національному масштабі, яке зумовлює

зростання відсоткової ставки, меншу доступність кредитних
ресурсів для приватного сектору;
2) в результаті підвищується обмінний курс національної

валюти, що спричиняє зменшення обсягів інвестицій та експорту,
збільшення імпорту. Це зумовлює дефіцит зовнішньо-
торгівельного балансу, внаслідок чого виникає дефіцит

платіжного балансу;

103