Page 117 - 6415

7.4. Методи обмеження та шляхи скорочення
дефіциту бюджету

У світовій практиці одним із найважливіших методів

боротьби з хронічними дефіцитами є застосування спеціальних
фіскальних правил, які можна об’єднати у певні групи:
– правила збалансованого бюджету, серед яких центральне

місце займає "золоте правило" державних фінансів, що
передбачає збалансованість поточних бюджетних доходів і
видатків (застосовується у Німеччині, Японії, щодо місцевих
бюджетів у США), циклічний бюджетний баланс (Нідерланди,

Швейцарія), встановлення граничних розмірів частки
бюджетного дефіциту у ВВП (країни Європейського

співтовариства);
– правила запозичень, щодо обмежень або заборони
використання окремих джерел державних запозичень: серед цих
правил можна виділити:

– заборону внутрішніх державних запозичень
(використовується у країнах з недостатньо розвинутими
фінансовими ринками, наприклад в Індонезії);

– заборону державних запозичень у Центрального банку
(країни ЄС, США, Японія, Канада, Аргентина, Угорщина) або
обмеження їхнього розміру у відсотках до минулорічних доходів
чи видатків уряду (Бразилія, Єгипет, Марокко);

– боргові та резервні правила, – встановлення лімітів щодо
акумулювання валового (або чистого) державного боргу у
відсотках до ВВП (країни ЄС), а також формуванням спеціальних

резервних фондів для соціальних виплат.
Вітчизняне законодавство щодо збалансування бюджету
необхідно привести у відповідність до загальноєвропейських
вимог і стандартів. Для цього у вітчизняному законодавстві слід

звернути увагу на:
– встановлення граничного розміру бюджетного дефіциту у
відсотках до ВВП;

– визначення його для сектору державного управління;
– розроблення фінансових санкцій до уряду за порушення
ним граничного розміру дефіциту.

Наступним кроком може стати розроблення оптимальної
моделі фіскального правила, яка б відповідала критеріям чіткості

109