Page 243 - 6414

Особливістю саме стратегічного контролю є те, що основні предмети
контролю – це зміст стратегій, стан потенціалу підприємства, цілі та місія.
Контрольні операції носять аналітичний та оціночний характер.
Контрольні оцінки є основою для прийняття координаційних рішень,
тобто системи управлінських рішень за планами, організацією й
стимулюванням учасників стратегічного проекту.
Основними завданнями стратегічного контролю є:
- встановлення контрольних точок оцінки виконання стратегії й
визначення для них рівня витрат;
- відведення пріоритету оцінці окупності витрат, а не виконання бюджету
при контролі фінансуванні стратегічних заходів;
- проведення оцінки окупності витрат у кожній контрольній точці
протягом прогнозованого життєвого циклу продукції.
Етапи стратегічного контролю

У загальному вигляді процес контролю в рамках підприємства включає
наступні етапи:
1) формування системи параметрів, які контролюються;
2) проведення контрольної оцінки;
3) прийняття рішень за результатами контролю.
На першому етапі контролю здійснюється вибір складу контрольованих
параметрів (стандартів) і визначаються їх фактично досягнуті значення. Ця
стадія контролю демонструє, наскільки тісно взаємозалежні функції
планування й контролю в рамках управлінської діяльності на підприємстві.
Параметри, що піддаються контролю вибирають безпосередньо із цілей
планування. При цьому цілі, які можуть використовуватися як стандарти для
контролю, повинні відповідати двом основним вимогам.
По-перше, вони повинні використовуватися лише в певних часових
рамках, що відповідають періоду розробки плану.
По-друге, параметри, що контролюються, повинні мати кількісний вимір.
У цьому випадку в процесі проведення контролю доцільно використовувати
показники результативності, які характеризують ступінь досягнення
планованих цілей. Використання на практиці таких показників дозволяє
керівникам підприємства зіставляти реально досягнуті результати діяльності із
запланованими. Однак дане завдання є досить складним, оскільки далеко не всі
цілі функціонування і розвитку підприємства можна виразити кількісно. Досить
легко визначати показники результативності для таких величин, як прибуток,
обсяг продажів, витрати і т.п., які піддаються кількісному виміру. Разом з тим
деякі цілі функціонування і розвитку підприємства виразити кількісно не
можливо. У цьому випадку доцільно використовувати непрямі показники. Так,
наприклад, невелика кількість звільнень на підприємстві може
використовуватися як показник результативності при розробці стандартів в
області задоволеності роботою.

243