Page 246 - 6414

виконувати. Більшість труднощів, що можуть виникнути в процесі збору й
поширення контрольної інформації, пов'язані переважно з різними
комунікаційними проблемами. У той час як частина даних збирається й
обробляється за допомогою ЕОМ, більша частина інформації повинна буде
оброблятися людиною. Цілком зрозуміло, що присутність людини в процесі
контролю пов'язана з можливими перекручуваннями інформації, на основі якої
повинні прийматися управлінські рішення. Перекручування інформації може
відіграти виняткову роль у тих випадках, коли неминучі суб'єктивні оцінки.
Найбільш характерним прикладом цього є спроби оцінки результату праці
управлінських працівників.
Заключним етапом другого етапу процесу контролю є оцінка інформації
про отримані результати. У багатьох випадках мірою такої оцінки може
служити масштаб припустимих відхилень, установлений раніше. Разом з тим в
окремих випадках управлінські працівники можуть і повинні давати особисті

оцінки та інтерпретувати значимість отриманої інформації. При цьому вони
повинні взяти до уваги ризик та інші фактори, які обумовлюють вибір того або
іншого управлінського рішення. Мета цієї оцінки полягає в тому, щоб
приймати рішення – чи необхідні певні дії, і якщо так, то які?
Третій етап процесу контролю пов'язаний з вибором певної лінії
поведінки управлінського працівника – нічого не вживати, усунути відхилення,
що виникли, або переглянути контрольні стандарти. Вибір лінії поводження
управлінського працівника, при якій не треба нічого вживати, може
здійснюватися в тому випадку, якщо зіставлення фактично досягнутих
результатів з контрольними стандартами свідчить про те, що поставлені цілі
досягаються.
Разом з тим в управлінській діяльності не можна розраховувати на те, що
один раз, який відбувся, обов'язково повториться знову. Тому навіть якщо
система контролю показала, що в певному аспекті діяльності підприємства все
йде нормально, все одно необхідно продовжувати контролювати й оцінювати
результати роботи.
У тому випадку, коли має місце відхилення фактично досягнутих
результатів від запланованих, необхідно здійснювати корегування вже
прийнятих управлінських рішень. Зміст такого корегування полягає в тому,
щоб виявити причини виниклих відхилень і домогтися поверненню
підприємства до запланованої стратегії розвитку. Здійснення корегування може
бути досягнуто шляхом поліпшення значень яких-небудь внутрішніх факторів
розвитку підприємства, удосконалення функцій управління або технологічних
процесів.
Слід підкреслити, що причиною виникаючих відхилень від обраної
стратегії розвитку може стати як один фактор, так і сполучення декількох
факторів. Цілком природно, що управлінський працівник перш ніж вибрати
певну коригуючу дію повинен оцінити вплив всіх можливих факторів та їх
взаємодію. Причому всі підрозділи підприємства так чи інакше взаємозалежні

246