Page 244 - 6414

Однак небезпека застосування непрямих показників полягає в тому, що
на них самих можуть впливати зовсім інші фактори, які безпосередньо не
впливають на контрольований параметр. Так, наприклад, незначна кількість
звільнень на підприємстві може відбивати не високий ступінь задоволеності
роботою, а загальний кризовий стан економіки. Інакше кажучи, люди можуть
залишатися на даній роботі не тому, що вона їх задовольняє, а тому, що їм
досить складно або практично неможливо знайти іншу роботу. У цьому
випадку дуже важливо навчитися відокремлювати випадкові фактори від
справжніх причин того або іншого явища.
Необхідно відзначити, що неможливість виразити показник
результативності кількісно не може і не повинно служити виправданням не
встановлення контрольного стандарту взагалі. Не можна ефективно
контролювати без показника результативності. Неминучим наслідком
відсутності такого показника є управління "із натхнення", що фактично не є

управлінням, а представляє реакцію на ситуацію, яка вийшла із-під контролю.
Як свідчить досвід промислово розвинених країн Заходу, ряд успішно
функціонуючих підприємств зштовхнулися з досить складними проблемами
через те, що їхнє керівництво не встигло встановити показники
результативності в таких областях, як соціальна відповідальність і
організаційна культура.
Особливо складною для встановлення показників результативності є
інноваційна сфера. Дотепер спроби запропонувати підходи до виміру
результативності в даній сфері діяльності виявилися практично безуспішними.
Традиційними показниками, які застосовуються в цій сфері діяльності, є
кількість патентів, публікації, звітів і завершених проектів. Інакше кажучи,
вони не дають відповіді на питання: чи служать всі ці патенти, публікації,
проекти і т. п. прагненню диверсифікувати діяльність підприємства або
проникати на нові ринки.
В останні роки на більшості підприємств промислово розвинених країн
широко розповсюдженими показниками, що використовуються в процесі
контролю й оцінки результату проведених наукових досліджень і розробок, є
"досягнення цілей розвитку підприємства" і "відсоток робіт, прийнятих і
схвалених підприємством". Ці показники в сполученні з показниками
ефективності виконання робіт у певній мері дозволяють установлювати, що
НДДКР не тільки ефективна, але й корисна для підприємства.
На другому етапі процесу контролю відбувається зіставлення фактично
досягнутих результатів діяльності підприємства в різних сферах із
установленими контрольними стандартами. На даному етапі процесу контролю
керівництво підприємства повинно відповідати на запитання: наскільки
фактично досягнуті результати діяльності підприємства відповідають
запланованим? Крім того, на цій стадії доцільно також проводити оцінку
масштабу відхилення від контрольних стандартів. Такого роду оцінка може й
повинна бути основою для розробки програми заходів щодо корегування плану

244