Page 226 - 6414

впливає на здатність здійснювати стратегію, а з іншого – сам перебуває під
впливом особливостей прийнятої стратегії конкуренції.
Особливо важливі в цьому напрямку розкладання фінансової ринкової
вартості активів, збиток правам інтелектуальної власності й фізична деградація
активів. Фінансові ризики фактичного зменшення або завищення
передбачуваної вартості активів особливо небезпечні, тому що їх важко
виявити до того, як буде потрібно використовувати активи як джерело фондів.
У цьому випадку актив зазнає несприятливу оцінку з боку покупця, орендатора,
інвестора й т.п. Стратегія підприємства буде покладатися на передбачувану
стабільно високу вартість активів, а їх реалізація буде проводитися по значно
менш стійкій поточній ринковій вартості. Це чревате дуже високим ризиком і
великими втратами. Фінансове зниження найчастіше викликається зміною
ринкової ситуації. Особливо небезпечно це зниження для підприємства, що
працює із високим фінансовим левериджем.

Зниження фактичної вартості активів може відбутися раптово не тільки
через аварії, але й із причин їх різкого морального старіння через нові винаходи
й ноу-хау або розголошення ключової інформації.
Третє джерело стратегічного ризику – зміни конкурентної обстановки.
Цей вид ризику й адекватні дії керівників найдокладнішим образом вивчені
М.Портером.
На відміну від позначених трьох джерел стратегічного ризику
репутаційний ризик сам по собі не є джерелом ризику. Він скоріше наслідок
надлишкового ризику, що необачно був прийнятий керівництвом підприємства
по інших напрямках. Це втрата віри споживачів у здатність підприємства
виконувати свої обіцянки й зобов'язання.
У всіх аспектах стратегічного ризику є загальна риса: у більшості
випадків він починається або закінчується неправильними діями керівного
складу. Керівники підприємства, які зустрічаються із загостренням
стратегічного ризику, повинні мати на увазі, що неправильні дії й помилки
керуючий персонал допускає тільки при одночасній присутності трьох умов:
тиску, можливостей і виправдання, які, діючи разом, створюють спокусу
легкого розв'язання проблеми.
При розробці систем управління ризиками фірми стратегічний ризик,
найчастіше є нищівним ризиком, повинен бути раніше інших узятий під
контроль. Усі ризики внутрішні й зовнішні тією чи іншою мірою загрожують
стратегії. Деякі з них не настільки нищівні, але можуть заподіяти підприємству
істотної шкоди. Для того щоб послідовно захистити підприємство від ризику
зриву виконання прийнятої стратегії управління, необхідно будувати систему
захисту на основі виразного способу опису самої стратегії управління ризиком
Стратегія містить у собі перехід із сучасного стану в бажане майбутнє.
Перший крок в усвідомленні й описі цього переходу полягає в аналізі етапів
життя підприємства, продукту й ринкової ніші сьогодні й у прогнозованому на
майбутнє. Цей рух може бути й свідомо побудованим, і об'єктивно неминучим

226