Page 220 - 6414

Окрім безпосередньо економічних чинників, які посилюють мотивацію
ТНКр до прямого інвестування в країни з нижчим рівнем економічного
розвитку, виділяють і загальну політичну ситуацію в цих країнах, прихильність
місцевих урядів до зарубіжних інвесторів та сукупність стимулів, створених
ними для залучення інвестиційних потоків. Йдеться про виділення певних
грантів, пільги в оподаткуванні, сприятливий режим щодо поставок
комплектуючих із країни базування ТНК в обхід митних обмежень.
Оцінюючи поведінку ТНКр на ринках з низьким рівнем економічного
розвитку, виділимо оптимальність використання для них маркетингових
стратегій стандартизованої адаптації, за яких уніфіковані технології частково
пристосовуються до відповідних вимог приймаючих країн (як правило, через
використання дешевших ресурсів, нижчі екологічні стандарти, максимальне
спрощення товарного асортименту, здешевлення упаковки тощо).
Ключовими компонентами маркетинг-міксу за таких умов є цінова і

товарна політика.
Вказуючи на особливості маркетингових стратегій ТНКр на розвинутих
ринках, виділимо передусім основних суб'єктів і галузі, що є сферою їх
діяльності. Серед країн з високим економічним рівнем розвитку в структурі ПІІ
ТНКр є Європейський Союз. Прямі інвестиції спрямовані переважно у
виробництво електроніки. Відтак – виробн.ицтво текстилю, іграшок, одягу,
шкіри, а також хімічне виробництво.
Головним чинником зростання прямого інвестування з боку ТНКр в
Європу є реалізація Програми єдиного ринку (Single Market Program). Так, для
посилення конкуренції Європейська комісія визнала за можливе залучення до
ринку державних замовлень (державні закупівлі обладнання і матеріалів,
громадські роботи) іноземних філій ТНК третіх країн, якщо у виробах, які вони
випускають, не менше половини компонентів вироблено в європейському
регіоні. В межах промислової політики з метою обмеження товарної експансії
на європейський ринок з боку ТНК було вжито антидемпінгових заходів, що
поєднувалися з комплексом угод між ЄС та азіатськими НІК щодо
добровільного обмеження експорту їх автомобілів та електронної продукції на
єдиний ринок. Ці обставини істотно вплинули на відкриття в ЄС дочірніх
підприємств ТНК країн Третього світу.
Незначні обсяги присутності ТНК третіх країн на розвинутих ринках,
відсутність очевидних технологічних переваг у створенні високоякісної
продукції щодо прямих конкурентів з приймаючих країн вплинули на
маркетингові спрямування і стратегічну поведінку ТНКр на цих ринках.
Якщо на ринках третіх країн, передусім країн з нижчим рівнем
економічного розвитку, їх маркетингову конкурентну стратегію можна
ідентифікувати як стратегію ринкових лідерів, то на розвинутих ринках їхні дії
визначають як стратегію "послідовників", а в окремих випадках і "нішерів".
Використання політики низьких витрат тривалий час не передбачало
зосередження належної уваги на раціоналізації виробництва з боку ТНКр. Вони

220