Page 160 - 6414
P. 160
Стратегічна альтернатива «ліквідація бізнесу» або його скорочення
означає певне скорочення бізнесу у важких умовах виживання з метою його
відновлення і примноження у перспективі або ж скорочення бізнесу, що
збанкрутував, з направленням виручених від реалізації активів засобів на
підтримання і зміцнення бізнесу, що зостався.
Стратегія виживання має суто захисний характер і передбачає здійснення
системи заходів, що забезпечують вихід фірми з кризового стану. Може бути
лише короткостроковою.
7.3 Стратегія стабілізації
Стратегія стабілізації (обмеженого зростання) застосовується великими
підприємствами, які уже домінують на даному ринку, тобто в умовах
стабільності обсягів продаж і отримуваних прибутків і проводиться з метою
підтримки існуючого стану впродовж якомога довшого періоду.
Дану стратегію в якості базової корпоративної застосовують
підприємства, що знаходяться в галузях зі стабільною технологією, випускають
товари, що перебувають на стадії зрілості ЖЦТ, а власники та менеджери в
цілому задоволені станом свого підприємства. Обмежене зростання
викликається лише інфляцією.
Найбільш поширені альтернативи базової корпоративної стратегії
стабілізації передбачають наступне.
Стратегічна альтернатива „економія витрат», зокрема, включає в себе
аналіз поточних витрат виробництва та експлуатаційних витрат з метою
виявлення резервів їх зниження, а також запровадження системи управління
затратами та інших заходів, результатом яких має стати здобуття цінових
переваг на ринку, тобто зміцнення конкурентноздатності підприємства.
«Збирання врожаю» означає зведення до мінімуму чи відмову від інвестування
даного бізнесу і пожинання плодів колишніх капіталовкладень (віддача
інвестицій).
Постійна адаптація до зовнішнього середовища, як стратегічна
альтернатива, передбачає пристосування до постійних змін зовнішнього
середовища, дії, направлені на максимальне та ефективне використання його
можливостей і усунення загроз, з метою недопущення порушень стабільності
підприємства якомога триваліший період.
Збереження науково-технічного і кадрового потенціалу, як стратегічна
альтернатива, направлена на підтримання іміджу підприємства, збереження
його домінуючих позицій на ринку, а також на зниження соціальної напруги у
його внутрішньому середовищі. При реалізації стратегії обмеженого зростання
така альтернатива достатньо важлива з огляду на майбутнє зростання.
В умовах розстроєної, кризової економіки відповідно до циклів ділової
активності і циклами розвитку підприємства, останні можуть відчувати
хворобливий період нестабільності, коли починають падати обсяги продажів і
прибутку. Виникає необхідність розробки спеціальних процедур аналізу, що
160