Page 158 - 6414
P. 158

діяльності виявляється тоді, коли кілька різновидів бізнесу у сукупності дають
               значно більший ефект, ніж поодинці (2+2=5). Таким чином, ефект виявляється в
               тому, що види бізнесу, якими займається підприємство є взаємопідсилюючими.
                      Недоліки горизонтальної диверсифікації:
                      • є певний ризик в тому, що ринок збуту, який фірма охоплює всебічно,
               може раптово зменшитися – тоді буде необхідно докорінно змінювати напрям
               діяльності.
                      Конгломеративна  диверсифікація    являє  собою  стратегію,  націлену  на
               розроблення й виробництво нових товарів, які жодним чином не пов’язані ні з
               існуючою  діяльністю  підприємства,  ні  з  його  ринками  збуту.  Наприклад,
               взуттєва фабрика розпочинає виробництво  іграшок. Такий вид диверсифікації
               потребує  найбільших  фінансових  витрат  і  під  силу  тільки  великим
               підприємствам.


                                                                       Вихід у нові сфери бізнесу, які в
                                              Концентрична
                                                                      технологічному аспекті пов’язані з
                                               (вертикальна)
                                                                          існуючим у фірми бізнесом

                                                                         Вихід у нові види бізнесу, які
                     Диверсифікація           Горизонтальна            пов’язані із задоволенням потреб
                                                                         існуючих у фірми споживачів



                                                                       Вихід у нові види бізнесу, які не

                                            Конгломеративна          пов’язані ні з існуючою технологією,
                                                                       ні з потребами існуючих у фірми
                                                                                 споживачами

                                     Рис. 7.3. Різновиди стратегії диверсифікації

                      7.2 Стратегія виживання
                      Стратегія  виживання  –  це  антикризова,  чисто  оборонна  стратегія,  яка
               застосовується  у  випадках  повного  розладу  економічної  діяльності
               підприємства, у стані, близькому до банкрутства. Метою стратегії є стабілізація
               обстановки, тобто перехід до стратегії стабілізації і, надалі, до стратегії росту.
               Зрозуміло,  що  дана  стратегія  не  може  бути  довгострокової.  Вона  вимагає,  з
               одного  боку,  швидких,  рішучих,  цілком  скоординованих  дій,  а  з  іншого  –
               обачності  і реалістичності  в прийнятті  рішень. Саме тому в  умовах реалізації
               стратегії виживання відбувається тверда централізація управління, створюється
               "антикризовий  комітет",  що  поряд  із  прийняттям  швидких  за  реакцією
               відповідних  заходів  на  збурювання  зовнішнього  середовища  розробляє  і
               жорстко проводить у життя наступні програми:
                      - перебудова системи управління
                      - фінансова перебудова


                                                              158
   153   154   155   156   157   158   159   160   161   162   163