Page 137 - 6414

2. Для кожного показника в межах кожного з двох факторів визначаються
коефіцієнти вагомості.
Присвоюючи коефіцієнти вагомості, ми приймаємо вагу фактора за
одиницю (1,00), і коефіцієнт вагомості кожного показника в межах цього
фактора визначаємо, виходячи з його питомої ваги у цьому факторі (тобто на
основі того впливу, який здійснює певний показник на розмір фактора).
Коефіцієнти вагомості змінюються від 0,01 до 0,99.
Існує також практика визначення вагомості показників не у
коефіцієнтах, а у відсотках: вага фактора приймається за 100%, а вага
показника визначається згідно з його питомою вагою також у відсотках.
3. Для кожного показника в межах кожного з двох факторів визначається
ранг.
Ранг встановлюється виходячи із діапазону від 1 до 5 (або від 1 до 10).
Він характеризує стан показника на рівні підприємства. Найнижчим вважається
ранг " 1", найвищим – "5" або " 10".
4. За кожним показником визначається загальна оцінка шляхом множення
коефіцієнта вагомості цього показника на його ранг:

O ij = K ij • P ij , (6.1)
де O ij – загальна оцінка i-показника j-фактора,
K ij – коефіцієнт вагомості i-показника j-фактора,
P ij – ранг i-показника j-фактора.
5. Загальні оцінки підсумовуються в межах кожного фактора, і таким
чином ми одержуємо загальну оцінку за фактором:
n
Oj = ∑ Oij , (6.2)
I=1

де О j – загальна оцінкау-фактора,
n – кількість показників у межах у-фактора.
6. Будуємо поле матриці:
на горизонтальній лінії відкладаємо фактор конкурентоспроможності в
межах від "5" до "1" за діапазону рангу від "1" до "5", або в межах від "10" до
"1" (за відповідного діапазону рангу),
на вертикальній лінії відкладаємо фактор привабливості ринку в межах
від "1" до "5" (або до "10").
7. Поле матриці розділяємо на 9 квадратів. Лінії розподілення проходять
відповідно через значення 2,33 і 3,67 (у разі зміни рангу від "1"до"5").
8. Положення кожного СГП в матриці визначаємо, відкладаючи його
узагальнювальну оцінку за факторами конкурентоспроможності і
привабливості ринку.

137