Page 21 - 6408

заперечення: разом з тим, але, тоді як, однак;
доповнення, уточнення: водночас, зокрема, крім того, щоправда, наприклад,
як-от, точніше, зауважмо, так, а саме, тільки, лише, навіть, адже, іншими словами,
точніше кажучи, причому;
узагальнення, систематизація: отже, таким чином, відтак, узагальнюючи
сказане, з розглянутого можна зробити такі висновки, зважаючи на викладене вище,
звідси, звідси висновок, підсумовуючи;
ілюстрація до сказаного: наприклад, так, проілюструємо це на, наведемо
(подамо) кілька прикладів;
перехід до нової думки: перейдімо до, ще одне, розгляньмо;
зв'язок з попередніми частинами iнформацiї: як уже зазначалося, як показав
аналіз, як було показано вище, доречно, до речi, враховано, взято до уваги, попереднiй,
останнiй, наступний роздiл, праналiзований, дослiджений, описаний матерiал,
згаданий, зазначений, викладений, знайдений, наведений вираз, як згадувалося вище; не
зупиняючись на інших прикладах, нагадаймо; припустімо, винятково для прикладу
візьмемо, виклад результатів дослідження, нових відомостей, застосування їх на
практиці, подати цілком конкретні вказівки; це, безперечно, негативно позначається;
отже, в більшості випадків має місце;
підсумкову частину, висновки: отже, таким чином, одним словом, iз цього
видно, з цього випливає, точнiше кажучи, iншими словами, аналiз пiдтверджує, з опису
видно, з одного боку, з iншого боку, i все ж, на завершення, можна пiдсумувати, слiд
пiдкреслити; отже, є підстави твердити, що; в результаті можна прийти до
висновку, на основі цього ми переконуємося в тому, що; узагальнюючи сказане, ці дані
свідчать про те.
Для з’ясування авторської думки (ствердження, заперечення, переконаності,
припущення тощо) можна скористатися дієслівно-іменниковими сполуками, які
пов’язуються зі словом автор:
– розглядає, розкриває, висвiтлює, порушує, розв'язує, торкається проблеми,
зупиняється на проблемi; вважає, виражає, відзначає, що; пише, що; підкреслює, що;
справедливо вказує на те, що;
– стверджує, аналiзує, характеризує, доводить, порiвнює, зiставляє, з'ясовує,
пiдкреслює, посилається на, розглядає змiст, наголошує на важливостi, формулює,
виходить з того, що;
– обґрунтовує, схвалює, поділяє погляд, переконливо доводить, що;
погоджується, визнає, дотримується тієї ж думки, враховує, звертає увагу,
накреслює перспективу;
– припускає, висловлює припущення, пропонує;
– заперечує, стверджує, відзначає недоліки, вагається, мiркує, iгнорує, дорiкає,
критикує, не підтверджує висновок словами, спростовує, критично ставиться,
ставить завдання, пiдтверджує висновок фактами, пояснює це тим, що; причину
цього вбачає у тому, що; вважає, що.
У дослідженнях використовують різні мовні кліше, які допомагать реципієнтові
сприймати наукову інформацію. Найбільш частотними є такі з них:
аналіз теми, проблеми – науковий, об'єктивний, конкретний, проведений,
всесторонній, вичерпний, детальний, порівняльний, ретельний, глибокий;
вивчення проблеми – об'єктивне, експериментальне, теоретичне, практичне,
порівняльне, дослідне, безпосереднє, спеціальне, постійне, систематичне, поглиблене,
інтенсивне, глибоке, всестороннє, ретельне;

21