Page 26 - 6408

9.4 Цитування та посилання на джерела

9.4.1 Цитування
Цитати — дослівні уривки з використаних джерел, які застосовуються в
науковій роботі для обґрунтування, підтвердження або доповнення авторських
аргументів, висновків або положень та для критичного аналізу літературних джерел.
Для цитування, як правило, беруть уривок, який містить у собі логічно завершену
думку. Рідше цитують частину фрази або окремі слова.
Текст цитати береться в лапки і наводиться без жодних змін зі збереженням
особливостей авторського написання, зокрема орфографії, пунктуації й шрифтових
виділень. Відхиленнями від цього правила можуть бути:
1) пропуски окремих слів і фраз за умови, що думку автора не буде спотворено, а
пропуск буде позначено трьома крапками у квадратних дужках (при цьому розділові
знаки, що стояли перед або після випущеного тексту, не зберігаються);
2) зміна відмінка слова для підпорядкування його синтаксичній будові фрази,
частиною якої вона є.
Не можна об'єднувати в одній цитаті кілька виписок, узятих з різних частин
джерела, навіть якщо ці виписки логічно пов'язані між собою. Кожна така виписка
повинна бути оформлена як окрема цитата.
Якщо цитата повністю відтворює речення тексту, вона починається з великої
букви, якщо тільки не є частиною речення автора наукової роботи. Цитата, яка є
складовою частиною авторського речення, починається з маленької букви, навіть якщо
у використаному джерелі вона починається з великої. Якщо цитата відтворює тільки
частину речення цитованого тексту, то перед лапками ставлять три крапки.
Цитата на початку речення має починатися з великої букви, навіть якщо перше
цитоване слово написане у використаному джерелі з маленької букви. Після двокрапки
цитата починається з маленької букви, якщо у використаному джерелі перше слово
цитати написане з маленької букви (у цьому випадку перед цитатою ставлять три крап-
ки), і з великої букви, якщо у використаному джерелі перше слово цитати починається
з великої.
Якщо в тексті цитати, яка береться в лапки, є слова в лапках, то лапки, однакові
за зображенням, не ставляться поряд двічі.
Наведемо різні способи введення цитати в речення. Наприклад:
1. Наталія Алюшина вважає: «Від рівня професійної компетентності, творчої
цілеспрямованості, відповідальності державних службовців значною мірою залежить
ефективність роботи всіх ланок держави» [7, c. 18].
2. «Стиль як продумана і узгоджена взаємодія управлінських елементів і
людського потенціалу, –– зазначає Анна Шома, –– є важливим фактором
раціоналізації державного управління» [3, c. 14].
3. На думку Тетяни Недашківської, «сучасний державний службовець для
громадян –– не безособова штатна одиниця певної установи, не чиновник: споживачі
послуг чекають від нього компетентного рішення своїх проблем та запитів»
[15, c. 28].
4. Серед інструментів здійснення державної регіональної політики названо
«публічно-приватне партнерство» [4, с. 10].
5. Олена Зиміна вважає, що «…державна служба –– публічно-правовий
інститут, основними функціями якого є підготовка пропозицій з питань державної

26