Page 32 - 6383
P. 32

Обчислюємо σ 1, σ 2, σ 3 за формулою  x          1 3 I 1  :

                    68  , 20097   20  3   74  , 87  МПа,      27  , 40558   20  3    20 , 74  МПа,
                 1                                  2
                    40 , 79539  20    34 , 13 МПа.
                 3                 3
                      Перевірка.    1  2   3  I 1    20 МПа,
                                                                           2
                                                      I    34 10  (МПа)²,
                                          1  2   2  3    3  1   2
                                                                         3
                                                         I    53 10 (МПа)³.
                                                     1  2  3  3
                      4. Визначаємо направляючі косинуси основних площин. Для цього  в
               два з трьох рівнянь (16.9) підставляємо по черзі знайдені значення σ 1, σ 2, σ 3, а як
               третій використовуємо геометричну рівність  l           i 2  m i 2  n i 2    , 1  де і = 1, 2, 3. Перша
               система рівнянь для визначення l 1, m 1, n 1 має вигляд
                                                   10  74 , 87  l  20m    40n    , 0
                                                               1      1      1
                                                   20 l  20  74 , 87 m   30n    , 0
                                                      1                1     1
                                                   l  2   m 2   n 2    . 1
                                                    1    1    1
                      Рішення цієї системи рівнянь приводить до таких значень l 1, m 1, n 1: l 1 =
               0,567525, m 1 = 0,354619, n 1 = 0,743073.
                      Аналогічно  визначають  направляючі  косинуси  двох  інших  основних
               площин. Результати рішення зведемо в таблицю16.3.
                      Таблиця 16.3 – Направляючі косинуси головних площин


                               l, m, n\σ     σ 1 = 74,87 МПа   σ 2 = - 20,74 МПа   σ 3 = - 34,13 МПа

                                   l  і       0,567525           0,821073           0,060981

                                  m  і        0,354619           0,175902          -0,918045
                                  n  і        0,743073           0,543042           0,391744




                      Для перевірки правильності знайдених значень направляючих косинусів
               використовуємо          умову       ортогональності         основних       площин,        тобто
                 l l   mm   nn   0 при i ≠ j.
                i  j   i  j   i  j
                      Для  основних  напружень  σ 1,  σ 2,  σ 3    отримаємо  відповідні  значення
               направляючих  косинусів  l 1,  m 1,  n 1;  l 2,  m 2,  n 2;  l 3,  m 3,  n 3,  які  і  визначають
               положення  основних  площин.  Можна  показати,  що  головні  площини
               ортогональні  одна  до  одної,  тобто  задовольняються  умови  ортогональності
               площин l il j + m im j + n in j  =  0, де i, j = 1, 2, 3, причому i ≠ j.
                      Те, що основні площини є взаємно перпендикулярними, випливає також і
               з  закону  парності  дотичних  напружень  —  дотичні  напруження  на  всіх
               основних площинах можуть бути рівні нулю тільки в тому випадку, якщо ці
               площини взаємно ортогональні.
                      До  цих  пір  розглядався  загальний  випадок  трьохосьового  напруженого
               стану, коли всі три головні напруження σ 1, σ 2, σ 3  відмінні від нуля. Окремим
               випадком  є  такий,  коли  одне  з  головних  напружень  рівне  нулю.  Такий

               напружений  стан  називається  двохосьовим.  Для  того  щоб  одне  з  основних

                                                              32
   27   28   29   30   31   32   33   34   35   36   37