Page 30 - 6383
P. 30

Використовуючи рівняння (1.6), отримаємо
                                    σl  =  σ xl + τ xym +  τ xzn,
                                               σm  =  τ yxl + σ ym +  τ yzn,                           (16.10)
                                                   σn  =  τ zxl + τ zym + σ zn.
               Система однорідних рівнянь  відносно l, m, n (1.8) може бути  перетворена до
               вигляду
                                                   (σ x — σ)l + τ ху т + τ xz п = 0,
                                                 τ уx l + (σ y — σ)m + τ yz п = 0,         (16.11)
                                                   τ zx l + τ zу т + (σ z — σ)  п = 0.
                      Для того, щоб система (16.11) мала відмінні від нуля рішення, необхідно,
               щоб визначник цієї системи був рівний нулю, тобто


                                              σ x — σ     τ xy          τ xz

                                                   τ yx   σ y — σ      τ yz       =0                    (16.12)

                                                                    σ z  —
                                                    τ zx       τ zy   σ
                      Визначника третього порядку (16.12) можна записати у вигляді кубічного
               рівняння:
                                                      σ³ - I 1σ σ² + I 2σ σ + I 3σ  = 0,               (16.13)
               де σ — шукані головні напруження, а через I 1σ, I 2σ, I 3σ позначені наступні
                      коефіцієнти:
                                                          I 1σ = σ x + σ y + σ z ,
                                            I 2σ = σ xσ y + σ yσ z + σ zσ x - τ² xy + τ² yz + τ² zx ,
                                           I 3σ = σ xσ yσ z + 2τ xy τ yz τ zx - σ x τ² yz  - σ y τ² zx - σ z τ² xy.

                      Для  рішення  кубічного  рівняння  (16.13)  використовуємо  наступну
               підстановку:
                                                             σ = х + 1/3 I 1σ.                         (16.14)
               Тоді рівняння (16.14) набуде вигляд
                                                                          х³ + Зрх + 2q = 0             (16.15)
               де
                                                        1       1  2 
                                                    p     I   2    I 1  , 
                                                        3       3    
                                                          1       1         1
                                                              3
                                                    q      I 1    I 1 I 2    I 3  .
                                                          27      6         2
                      Всі  три  корені  кубічного  рівняння  (16.15)  дійсні  у  тому  випадку,  якщо
               дискримінант від’ємний:
                                                      ∆ = р³ + q² < 0.
                      Якщо  підставити  відповідні  числові  значення  коефіцієнтів  I 1σ,  I 2σ,  I 3σ  у
               вирази  для  р  і  q  і  потім  обчислити  ∆,  то  можна  переконатися  в  тому,  що
               дискримінант ∆ завжди від’ємний. Це впливає також і з фізичних міркувань —
               основні напруження можуть бути тільки дійсними величинами.
                      При  ∆  <  0  для  вирішення  кубічного  рівняння  застосовують  так  званий
               тригонометричний метод.


                                                              30
   25   26   27   28   29   30   31   32   33   34   35