Page 58 - 6359

 константність – відносна постійність сприйняття образу;
 усвідомленість – зв’язок із розумінням суті предметів та
явищ через процес мислення;
 виборність – переважне виділення одних об’єктів перед
іншими в процесі сприйняття.
Образи, що виникають в процесі сприйняття, зберігаються в
пам’яті людини. Процеси запам’ятовування, збереження та
відновлення минулого досвіду засновані на властивості мозку
зберігати сліди зовнішніх впливів, а також впливів, що
потрапляють зсередини організму.
Згідно сучасних уявлень, матеріальними носіями пам’яті є
більш ніж 10 млрд. нейронів і до 40 млрд. гліальних клітин
головного мозку, десятки трильйонів зв’язків (синапсів) між
ними, нейропептиди. За 60 років активної творчої діяльності
людина здатна сприйняти до 1016 біт інформації, з якої реально
використовується не більше 5-10 %, що вказує на значний
надлишок пам’яті.
Розрізняють декілька видів пам’яті у людини. В залежності
від тривалості запам’ятовування та збереження інформації
виділяють декілька рівнів пам’яті: миттєву (іконічну),
короткочасну (оперативну) і довгострокову. За формою
виявлення: зорову, слухову, пропріоцептивну, смакову, рухову,
декларативну (епізодичну, семантичну), процедурну, логічну
(словесно - логічну), образну (ейдетичну), асоціативну, емоційну,
не самовільну, самовільну.
Миттєва (сенсорна) пам’ять зберігає інформацію про те, як
сприймається світ на рівні рецепторів на протязі 0,3-10 с, її об’єм
досягає сотень мегабіт. Миттєва пам’ять виконує функцію
перекодування зовнішньої інформації.
Відчуття і сприйняття – адекватне відображення
зовнішнього світу, суб’єктивний образ об’єктивного світу в
мозку людини, вони складають почуттєву ступінь пізнання
(перший ступінь пізнання).

58