Page 56 - 6312

1. Індивідуальні та групові інтереси працівників, методи
їхнього використання в управлінні персоналом.
2. Сутність і значення робочого часу, як універсальної міри
людської праці. Законодавство України про регулювання
робочого часу і часу відпусток.
3. Регулювання режимів праці та відпочинку протягом
зміни, доби, тижня, року. Гнучкі режими праці.
4. Контролінг в управлінні персоналом.
Ключові слова: інтерес, метод, робочий час, режим праці,
контролінг.

Зміст ключових понять:
При усвідомленні потреби у людини виникає
бажання її задовольнити, а, отже, інтерес до того, що
дозволить це зробити. У результаті цього потреби
здобувають форму інтересу до тих або інших видів
діяльності, об'єктів і предметів. Отже, інтерес – це
внутрішня спонукальна сила стосовно конкретної діяльності,
але тільки у тому випадку, якщо людина упевнена, що
досягти бажане їй під силу. Якщо потреби показують, що
необхідно працівникові для його нормального існування
(діяльності), то інтерес дає йому відповідь на питання, як
варто діяти, щоб задовольнити ту або іншу потребу. Інтереси
залежать від психічних якостей людини, його здібностей,
характеру, освітнього і культурного рівня, соціального
досвіду.
Інтереси класифікуються в такий спосіб:
1. За змістом – особисті, групові, суспільні, матеріальні,
духовні, професійні, навчальні, ділові й ін.
2. За рівнем дієвості – пасивні й активні.
3. За спрямованістю – на діяльність або на результат.
4. За широтою – концентровані та розподілені.
5. За стійкістю – тривалі та короткочасні.
Носіями інтересів виступають окремі працівники, групи,
соціальні групи тощо.
Регламентація робочого часу проводиться,
ґрунтуючись на «Кодексі законів України про працю» статті
50 –65.
До основних трудових обов'язків працівників
відносяться: працювати чесно, совісно, дотримуватися
трудової дисципліни, вчасно і точно виконувати
розпорядження власника або уповноваженого ним органа,

55