Page 45 - 6312
P. 45

№1.  Керівник  відділу  Іван  Іванович  знає  усіх  своїх
           співробітників, їхні життєві турботи і прагнення. Він завжди
           готовий піти назустріч їхнім особистим інтересам, окрім тих,
           що стосуються виробничих завдань. Слово “потрібно” діє на
           Івана  Івановича  магічно,  не  підлягає  жодним  сумнівам  і
           завжди виконується. Він не конфліктує з колегами – “м’яко
           стеле”,  за  будь-яких  обставин  привітний  та  ввічливий,  але
           ніколи  не  поступається  своїми  принципами  і  готовий
           покарати  за  помилку  будь-кого  з  підлеглих.  Співробітники
           ставляться до Івана Івановича підозріло та побоюються його.
           Їм часто складно зрозуміти, чи то він висловлює прохання,
           чи  наказує?  А  дехто  взагалі  вважає  Івана  Івановича
           непослідовною,  навіть  малодушною  людиною,  яку  і  не
           поважають, і не прагнуть зачіпати.
                №2.  Петро  Петрович  не  просто  керівник  лабораторії,
           він  її  “душа”!  Саме  завдяки  його  зусиллям  між
           співробітниками     налагоджені     дружні    стосунки,     без
           дотримання субординації  і  суворого розподілу обов’язків  –
           “один за всіх та всі за одного”. Щодо формальностей, яких
           необхідно  дотримуватись,  Петро  Петрович,  а  з  ним  і  його
           підлеглі,  ставиться  вельми  зневажливо,  за  що  їм  нерідко
           перепадає від керівництва. Проте це не надто засмучує Петра
           Петровича, оскільки головним для нього є дружня атмосфера
           у колективі. Будь-які виробничі успіхи чи невдачі він завжди
           розглядає  через  призму  людської  значущості.  Підлеглі
           люблять  та  цінують  Петра  Петровича,  хоча  ї  й  не  всім
           подобається  його  нездатність  організовувати  роботу,  коли
           цього  нагально  потребують  жорсткі  зовнішні  обставини.
           Лабораторія  частенько  залишається  без  премії  через
           недотримання термінів виконання завдань, але всі заздрять її
           працівникам,  оскільки  в  їхньому  колективі  такий  чудовий
           мікроклімат.
                №3.  Сергій  Сергійович  –  легендарний  керівник.  Про
           нього  із  захопленням  розповідають  історії,  в  яких  він  все
           брав на себе і діяв по-своєму навіть тоді, коли ні “зверху”, ні
           “знизу”  його  ніхто  не  підтримував.  Сергій  Сергійович
           фанатично  відданий  обраній  справі,  ні  за  ким  не  визнає
           права завадити її виконанню. Всі важелі управління та влади
           він  тримає  у  своїх  руках.  Співробітники  зазвичай  не
           розуміють  ухвалених  Сергієм  Сергійовичем  рішень  і
           змушені покладатися лише на віру  у те, що  “коли уже сам
           Сергій  Сергійович  так  вирішив…”.  Він  буває  жорстким  та

                                            44
   40   41   42   43   44   45   46   47   48   49   50