Page 77 - 6304

проблеми, можливість альтернативи її розв’язання, комбінування раніше
засвоєних способів у новий тощо. Індивід, що не засвоїв досвіду творчої
діяльності, не спроможний творчо перетворювати дійсність. Енциклопедична
освіченість людини зовсім не гарантує творчого потенціалу.
Академік С. У. Гончаренко під освітою розуміє духовне обличчя людини,

яке складається під впливом моральних і духовних цінностей, що є надбанням
її культурного кола, а також процес формування людини.
Для реалізації цього процесу має існувати соціальний інститут, цілісна
саморозвивальна система установ і закладів, діяльність яких залежить від
соціально-економічного, політичного устрою суспільства.
Освіта з процесуального поглядує діяльністю студентіву спеціально

організованому середовищі, яке спонукає їх до мотивованої пізнавальної
активності, насиченої новим і складним навчальним матеріалом. Така система
труднощів передбачає повідомлення студентам орієнтованої основи дій щодо їх
подолання і вправи з перенесення способів виконання дії на нетипові ситуації.
Освітнє середовище – сфера життєдіяльності молодої людини (студента),
яка постійно розширюється та містить багато опосередкованих культурою

зв’язків із навколишнім світом. Освітнє середовище вчить здобувати знання
власною діяльністю, на основі спостережень, з’ясовувати життєве значення
об’єктів, що є предметом вивчення, озброює абеткою логічного мислення,
усвідомленого сприйняття речей і слів, вчить осягати принципи власних дій і
керуватися ними у но- вихситуаціях.

Це ознаки загальновідомого психолого-педагогічногохарактеру. Вони,
безперечно, стосуються і вищої професійної освіти, яка базується на
концепціїсистемно-діяльнісного підходу.
Термін «системно-діяльнісний підхід» об’єднує два значення: «системний
підхід» і «діяльнісний підхід». «Системний підхід» — термін збірний. Ним
позначають методологічні напрями, запозичені з різних наук й об’єднані
тенденцією вивчення своїх об’єктів як систем. В основі цього підходу – відмова

від однобічних аналітичних, лінійно-причинних методів дослідження, а
основний акцент зроблено на цілісності інтегрованих якостей об’єкта, їх
походження, тому увагу зосереджено на виявленні зв’язків і взаємин і в межах
об’єктів, і з навколишнім середовищем.
Відповідно, найближчі до терміна «система» — «структура» і

«середовище». Якщо термін «система» окреслює цілісність об’єкта, то термін
«структура» — його внутрішню дискретність, зібраність із частин, які
перебувають у взаємозв’язках та певних взаєминах, завдяки чому й утворюють
цілісність. Термін «структура» розкривають через терміни «елемент», «зв’язок»
і «відносини».
Згідно з діяльнісним підходом, зміст навчальних предметів і навчальних

практик потрібно проектувати, спираючись на всебічний облік майбутньої
соціально-виробничої (професійної) діяльності випускника навчального
закладу.