Page 81 - 6304
P. 81

-  індивідуальне  навчання  вдома  самостійно  чи  за  допомогою  педагогів  і
               складання  іспитів  та  інших  форм  звітності  державній  екзаменаційній  комісії
               при конкретному навчальному закладі(екстернат);
                     -  дистанційне  (від  англ.  –  відстань)  навчання  за  допомогою  навчальних
               программ на комп’ютері;

                     - заочна форма навчання за допомогою листування, окремих консультацій
               у  викладачів  освітньої  установи,  звітних  письмових  контрольних  робіт,  які
               узагальнюють лекції всього курсу, заліківтаіспитів.
                     Сучасна  освіта  розвивається  в  різних  напрямах,  для  неї  характерні  такі
               ознаки:  гуманізація,  гуманітаризація,  диференціація,  диверсифікованість,
               стандартизація,       багатоваріантність,        багаторівневість,       фундаменталізація,

               інформатизація, індивідуалізація, безперервність.
                     Гуманізація освіти – орієнтація освітньої системи й освітнього процесу на
               розвиток  і становлення взаємоповаги між студентами  і педагогами, основаної
               на врахуванні прав кожної людини; на збереженні і зміцнення їхнього здоров’я,
               почуття власної гідності й розвитку особистісного потенціалу. Саме така освіта
               гарантує учням право вибору індивідуального шляху розвитку.

                     Гуманітаризація – орієнтація на засвоєння змісту освіти незалежно від його
               рівня й типу, що дає змогу охоче розв’язувати головні соціальні проблеми на
               користь і в ім’я людини; вільно спілкуватися з людьми різних національностей і
               народів, будь-яких професій і спеціальностей; добре знати рідну мову, історію і
               культуру;  вільно  володіти  іноземними  мовами;  бути  економічно  і  юридично

               грамотним.
                     Диференціація – орієнтація освітніх  установ на досягнення студентів під
               час урахування, задоволення й розвитку зацікавлень, схильностей і здібностей
               усіх  учасників  освітнього  процесу.  Диференціацію  можна  втілювати  на
               практиці різними способами, наприклад, через групування студентів (слухачів)
               за ознакою їхньої успішності; поділ навчальних дисциплін на обов’язкові й за
               вибором; поділ навчальних закладів на елітні, масові й призначені для учнів із

               затриманнями чи відхиленнями в розвитку; складання індивідуальних планів і
               освітніх маршрутів для окремих студентів відповідно до інтересів і професійної
               орієнтації тощо.
                     Диверсифікованість  –  широке  розмаїття  навчальних  закладів,  освітніх
               программ і органів керування.

                     Стандартизація  –  орієнтація  освітньої  системи  на  реалізацію  насамперед
               державного освітнього стандарту – набору обов’язкових навчальних дисциплін
               у межах чітко визначеного обсягу годин.
                     Багатоваріантність – створення в освітній системі умов вибору й надання
               кожному суб’єктові шансу на успіх,
                     стимулювання         студентів      до    самостійного       вибору      й    ухвалення

               відповідального        рішення,      забезпечення        розвитку      альтернативного         й
               самостійного  мислення.  На  практиці  багатоваріантність  виявляється  через
               можливість  обирати  темпи  навчання,  досягати  різного  рівня  освіченості,
   76   77   78   79   80   81   82   83   84   85   86