Page 79 - 6304

урахуванням специфіки дисципліни, обсягу годин навчального курсу, вікових
та інших індивідуальних особливостей тих, хто навчається. Зазвичай, цілі
засвідчують загальні стратегічні орієнтири й напрями діяльності педагогів і
студентів.
Результати досягнення цілей називають освітотворчістю, рівні якої

характеризують і індивіда, і суспільство. Вони виявляються і в особливостях
свідомості, і в характері поведінки. Відстежуючи результати освіти, отримуємо
необхідний для її удосконалення «зворотнийзв’язок». Зіставлення цілей з
результатами освіти сприяє відповіді на запитання: чи необхідні та достатні
наявні форми, методи і зміст освіти з позиції затрачених зусиль.
Критерії освіченості — ясність і чіткість понять, якими оперує людина;

визначеність і конкретність мислення; уміння бачити необхідність і знаходити
її причини; усвідомлення зв’язків між предметами і явищами; здатність
передбачити розвиток подій на основі ретельного аналізу наявних тенденцій,
кількість і якість продуктів праці і, зрозуміло, соціалізованість.
В освітній установі зміст освіти – це зміст діяльності суб’єктів й об’єктів
освітнього процесу (науково-педагогічного працівника, слухача), його

конкретизують у навчальному плані освітньої установи. Зміст кожної
дисципліни навчального плану конкретизують в освітніх програмах, кожну
освітню програму висвітлено в підручниках і навчальних посібниках.
Зміст освіти у вищій школі, крім професійно орієнтованих знань, має
забезпечувати(формувати) здоровий глузд – житейську, практичну мудрість;

здатність передбачити наслідки вчинків, розрізняти види поведінки, істотне від
випадкового чи неважливого; вибирати з можливих рішень те, яке дасть
найбільш реальну користь.
Є кілька способів конструювати і структурувати зміст освіти, які на
практиці зумовлюють способи розроблення освітньої програми й написання
підручника(Ч. Купісевич, В. Оконь). Перший спосіб – лінійна побудова
навчального матеріалу. Окремі частини навчального матеріалу представлено

послідовно й безупинно, як ланки єдиної цілісної навчальної теми, що разом
охоплюють матеріал розділу, а всі розділи – матеріал навчального курсу.
Кожну частину вивчають одинраз.
Другий спосіб, концентричний, використовують, якщо тесамепитання
розглядають кілька разів. Підчас повторення зміст розширюють, збагачують

новою інформацією і розглядають на новому рівні. Наприклад, у початкових
класах у курсі математики подано уявлення про багатокутники, а в курсі
геометрії вивчають їхні властивості, застосовуючи логічні форми доведення. До
проблеми можна повертатися через незначний часу межах курсу, а можна й
через кілька років.
Третій спосіб представлення змісту освіти – спіралеподібний: формулюють

проблему, до розв’язання якої повертаються постійно, розширюючи й
збагачуючи коло пов’язаних з нею знань і способів діяльності з різних сфер