Page 24 - 6304

незалежності здобуття вищої освіти від впливу політичних партій, громадських
і релігійних організацій; інтеграції системи вищої освіти України у світову
систему вищої освіти при збереженні і розвитку досягнень та традицій
української вищої школи; наступності процесу здобуття вищої освіти;
державної підтримки підготовки фахівців для пріоритетних напрямів

фундаментальних і прикладних наукових досліджень; гласності при форму
вапні структури та обсягів освітньої та професійної підготовки фахівців.
Виходячи з того, що процеси європейської інтеграції охоплюють дедалі
більше сфер життєдіяльності, в т. ч. освіту, особливо вищу, Україна чітко
визначила орієнтир на входження в освітній простір Європи і здійснює
модернізацію освітньої діяльності в контексті європейських вимог, дедалі

наполегливіше працює над практичним приєднанням до т. зв. Болонського
процесу. Його суть полягає у формуванні загальноєвропейської системи вищої
освіти, названої Зоною європейської вищої освіти, яка ґрунтується на
спільності фундаментальних принципів функціонування. Суттєвим кроком до
Болонського процесу, підвищення якості освіти та рівня
конкурентоспроможності випускників українських ЗВО на європейському

ринку праці є впровадження кредитно-модульної системи організації
навчального процесу. Продовжується скорочення підготовки фахівців на
вечірній та заочній формах навчання.
З метою підвищення якості освітньої діяльності ЗВО Міністерство освіти і
науки України запровадило регулярне проведення їх ліцензування й

акредитації. Ліцензувавши — це процедура визнання спроможності вищого
навчального закладу повного типу розпочати освітню діяльність, а акредитація
— процедура навчання вищому навчальному закладу певного типу права
провадити освітню діяльність, пов'язану зі здобуттям вищої освіти та
кваліфікації, відповідно до вимог стандартів вищої освіти, а також до
державних вимог щодо кадрового, науково-методичного та матеріально-
технічного забезпечення. Є 4 рівні акредитації, найвищим з яких с четвертий.

Найкращі навчальні заклади отримують статус національних. Наприклад,
Київський національний університет імені Та раса Шевченка, Львівський
національний університет ім. І. Франка, Тернопільський національний
економічний університет тощо.
Успіхом у галузі вищої освіти стало відкриття приватних ЗВО, зокрема

такого потужного, як Національний університет "Києво-Могилянська академія
" в Києві. Внаслідок цього кількість інститутів, академій, університетів зросла
майже вдвічі. Загалом на початок 2000-х років в Україні діяло понад тисячу
вищих навчальних закладів усіх рівнів акредитації, в яких навчалося 2109 тис.
студентів.
Серед проблем освітянської галузі — передусім невідповідність

матеріально-технічної бази освіти оптимальним нормативам і потребам
суспільства. Як наслідок, скорочувалася мережа шкіл, дошкільного та
позашкільного виховання, у той же час зростала кількість закладів освіти, що