Page 22 - 6304
P. 22

Широкі  можливості  для  задоволення  своїх  культурних  запитів  отримали
               національні  меншини  України.  Зокрема,  виникли  національні  культурні
               товариства, відкрилися школи з кримськотатарською, польською, румунською,
               угорською, іншими мовами викладання.
                     Розвиток  України  як  суверенної,  демократичної  держави  неможливо

               уявити  без  повноцінного  розвитку  освіти  —  потенційної  основи  науково-
               технічного  і  соціального  прогресу,  економічного  зростання,  добробуту  й
               безпеки  суспільства.  Тим  більше,  що  нова,  постіндустріальна  (інформаційна)
               епоха, в яку вступає сучасний світ, — це епоха інформації, знання, інтелекту,
               отже, і роль освіти сьогодні кардинально зростає. Закономірно, що зі здобуттям
               Україною  незалежності  було  взято  курс  на  докорінне  реформування  системи

               освіти, яка включала більше 48 тис. закладів та установ, де навчалося близько
               16 млн учнів та студентів, працювало понад 2 млн. фахівців.
                     Першим  кроком  на  шляху  перебудови  освітньої  галузі  став  прийнятий
               Верховною  Радою  України  ще  в  1991  р.  Закон  "Про  освіту",  який  визначив
               школу  як  основу  духовного  та  соціально-економічного  розвитку  держави.
               Згідно з законом, а також внесеними до нього змінами і доповненнями, освіта

               мала  бути  доступною,  гуманною,  незалежною  від  політичних  партій,
               громадських і релігійних організацій, забезпечувати рівні можливості для всіх
               людей, зв'язок з національною культурою і традиціями, відповідати світовому
               рівневі.  Закон  установив  освітні  (початкова  загальна  освіта,  базова  загальна
               середня  освіта,  професійно-технічна  освіта,  базова  вища  освіта,  повна  вища

               освіта)та     освітньо-кваліфікаційні         (кваліфікований        робітник,      молодший
               спеціаліст, бакалавр, спеціаліст, магістр) рівні.
                     У  листопаді  1993  р.  Кабінет  Міністрів  України  затвердив  національну
               програму  "Освіта"  ("Україна  XXI  століття").  її  концепція  передбачала
               децентралізацію  та  демократизацію  управління  освітою,  диференціацію,
               гуманізацію,  індивідуалізацію  навчально-виховного  процесу,  безперервність
               освіти та багатоваріантність навчальних планів і програм, переорієнтацію всієї

               сфери  освіти  па  пріоритетний  розвиток  особистості  та  створення  для  цього
               відповідних умов у суспільстві.
                     Перші  здобутки  демократизації  освіти  в  нових  умовах  закріпила
               Конституція  України  1996  р.  Право  на  освіту  кожному  громадянину
               гарантується,  зокрема,  обов'язковістю  загальної  середньої  освіти  X  наданням

               державних  стипендій  та  пільг  учням  і  студентам.  Відповідно  до  Конституції,
               держава  створює  систему  доступної  та  безоплатної  дошкільної,  повної
               загальної, професійно-технічної та вищої освіти, а також систему підвищення
               кваліфікації та перепідготовки.
                     Вагомим  кроком  на  шляху  реформування  освітньої  галузі  став  Закон
               України  "Про  загальну  середню  освіту"  (1999),  який  передбачив  курс  на  її

               подальшу  демократизацію  і  гуманізацію,  визначив  правові,  організаційні  та
               фінансові  засади  функціонування  й  розвитку  системи  загальної  середньої
               освіти.  Згідно  з  законом,  в  Україні  встановлено  такі  типи  загальноосвітніх
   17   18   19   20   21   22   23   24   25   26   27