Page 87 - 6294

86

- виховну, яка полягає у формуванні ініціативності, креативності,
самостійності і активності як рис, що відіграють провідну роль у структурі

особистості сучасного фахівця;
- професіоналізації навчання, яка пов’язана з наближенням змісту

самостійної роботи до особливостей майбутньої професії діяльності через
систему спеціальних завдань, дібраних з урахуванням фахової специфіки.

Зміна концептуальної основи й розширення функцій самостійної

роботи студента не тільки веде до збільшення її обсягу важливості, а й

викликає зміну у взаємовідносинах між викладачем і студентом як

рівноправними суб'єктами навчальної діяльності, тобто коригує всі психолого-

педагогічні (організаційні, методичні) засоби забезпечення самостійної роботи

студентів.

Усе це ставить вимоги до пошуків таких форм навчальної роботи, коли

допомога і контроль з боку викладача не пригнічуватимуть ініціативи студента,

а привчатимуть його самостійно вирішувати питання організації, планування,

контролю за своєю навчальною діяльністю, виховуючи самостійність, як

особисту рису характеру.

Існують такі види самостійної роботи студентів за цільовим призначенням:

1. Вивчення нового матеріалу: читання та конспектування літературних джерел

інформації; перегляд відеозаписів; прослуховування лекцій магнітних записів; інші

види занять.

2. Поглиблене вивчення матеріалу: підготовка до контрольних, практичних,

лабораторних робіт, колоквіумів, семінарів; виконання типових задач; інші види

занять.

3. Вивчення матеріалу з використанням елементів творчості: проведення

лабораторних робіт з елементами творчості; розв’язання нестандартних задач;

виконання розрахунково-графічних робіт і курсових проектів; участь у ділових іграх

і в розборі проблемних ситуацій; складання рефератів, доповідей, інформацій з

заданої теми; інші види занять.