Page 71 - 6294

70

побічним (зростання педагогічної майстерності вчителя і керівника, рівня
його культури, мислення, світогляду) [19].

Сучасні освітні технології збагачують освітній процес за рахунок
впровадження активних, аналітичних, комунікативних засобів навчання,

забезпечують зв’язок теорії та фундаментального підходу в науці з
практикою і прикладними дослідженнями, змінюють уявлення викладачів і

учнів про освітню діяльність, формують сучасні компетенції у майбутніх

фахівців, що відповідають вимогам ринку праці, забезпечують становлення

аналітичних, організаційних, проектних, комунікативних навичок, здатності

прийняття рішень у невизначених ситуаціях, уміння будувати і керувати

індивідуальними освітніми програмами, є ресурсом для зміни змісту освіти і

структури освітнього процесу відповідно до міжнародних вимог і Болонської

угоди.

На сьогодні не існує єдиного чіткого визначення поняття «освітня

технологія». Крім того, й донині дискусійним залишається питання існування

освітньої (педагогічної) технології як інструмента навчання чи виховання,

яким може оволодіти кожний педагог. Одні педагоги вважають, що можна

сформувати особистість із певними заданими заздалегідь властивостями, для

чого у процесі навчання і виховання потрібно використовувати ті чи інші

алгоритми — педагогічні технології.

Для інших навчально-виховний процес є творчістю, пізнанням і

перетворенням світу, себе й інших людей у ньому, тому наперед визначених

кроків чи программ не може бути.

У науково-педагогічній літературі нині широко використовуються

поняття «освітня технологія», «педагогічна технологія», «технологія

навчання», «технології в навчанні», «технології в освіті», «технології освіти»,

що свідчить про визнання освітніх технологій важливим чинником

навчально-виховного процесу.

Дослідники намагаються з’ясувати їх сутність, особливості,

співвідношення.