Page 76 - 6294

75

- володіння викладачами активними методами навчання, позитивною
мотивацією до підвищення професіоналізму учнів у процесі активного

навчання.
Л. Мельник визначає низку технологій, котрі є найбільш оптимальними

та перспективними в педагогічній освіті: дистанційне навчання, діалогове
навчання, етапно-блокова організація навчання, ігрові методи, блочно-

модульна система, інформаційно-комп’ютерне навчання, кейс-технологія,

контекстне навчання, моделююче навчання, модульно-рейтингове навчання,

особистісно орієнтоване навчання, пошукове-дослідне навчання, проективне

навчання, рефлексивно-творче навчання.

6.2. Слово «інтерактив» залучене з англійської мови («interact», де «inter»

– взаємний і «асґ» – діяти). Таким чином, «інтерактивний» – здатний до

взаємодії, діалогу. Інтерактивне навчання – це спеціальна форма організації

пізнавальної діяльності, яка має конкретну, передбачувану мету – створити

комфортні умови навчання, за яких кожен студент відчуває свою успішність

та інтелектуальну спроможність. Особливість інтерактивного навчання

полягає в тому, що навчальний процес здійснюється за умови постійної,

активної взаємодії усіх його членів. Аналізуючи свої дії та дії партнерів,

учасники навчального процесу змінюють свою модель поведінки, більш

усвідомлено засвоюють знання та вміння, тому інтерактивні методи є не

тільки засобом покращення навчання, але засобом посилення виховних

впливів. Інтерактивне навчання – це специфічна форма організації

пізнавальної діяльності, за яких кожен учень відчуває свою успішність,

інтелектуальну спроможність [5, с. 16]. Інтерактивні технології навчання

базуються на особистісно-діяльнісному підході та включають неситуативні

(діалог) та ситуативні (ігрові – імітаційні та неімітаційні, неігрові

інтерактивні методи – аналіз та моделювання педагогічних ситуацій тощо)

методи навчання. За інтерактивного навчання відбувається взаємонавчання

(колективне, групове, навчання у співпраці), де і студент, і викладач є