Page 67 - 6294

66

можливостей студентської аудиторії до його сприйняття; відбір і розробка
системи завдань і задач, виходячи з поставлених цілей; вибір раціональної

структури занять залежно від цілей, змісту і рівня розвитку студентів;
планування змісту занять з урахуванням міжпредметних зв’язків; розробка

завдань для самостійної роботи студентів; вибір системи оцінки і контролю
навчання студентів.

3. Організація: організація активних форм навчання: дискусій, ділових

ігор, тренінгів; використання педагогічних методів, адекватних даній

ситуації; організація самостійного вивчення предмета студентами;

використання технічних засобів при передаванні інформації; зрозуміле

викладання матеріалу, виділення головних термінів, закономірностей,

побудова висновків; створення тестів з курсу вивчення; викладання

відібраного матеріалу у вигляді проблемної лекції.

4. Соціально-психологічне регулювання: стимулювання студентів до

постановки питань, проведення дискусій; дисциплінованість студентів;

установлення обстановки співробітництва; оцінка рівня розвитку групи,

визначення її лідерів і неформальної структури; конструктивне вирішення

конфліктів; управління психологічним станом суб’єктів педагогічного

впливу; активізація пізнавальної діяльності студентів; саморегуляція своїх

психологічних станів; установлення та підтримка ділових відносин з

колегами, студентами, адміністрацією. Отже, діяльність викладача вузу має

різноманітний характер.

5.3. Професійні можливості викладача мають свою структуру.

Елементарними загальними можливостями викладача є властиві усім

індивідам можливості (здатність до суджень, уява, спостережливість,

емоціональна пам’яті). Ці можливості вважаються вродженими.

Елементарними приватними називають можливості, що складають окремі

можливості на основі індивідуального своєрідного узагальнення відповідних

психологічних процесів елементарних, але не для всіх властивих (доброта,

сміливість, емоціонально-моторна стійкість). Складними загальними є