Page 56 - 6294
P. 56
55
знань є використання інтегративного підходу до відбору змісту навчальної
інформації. Дослідження умов, необхідних для забезпечення системності
знань студентів, вимагає аналізу трьох складових: структури навчальної
дисципліни та вичленування її елементів, наукового змісту дисципліни та
процесу засвоєння цього змісту. Основою розгортання навчального матеріалу
з урахуванням цих складових є спирання наступних знань на попередні. У
процесі цього узагальнення знань формується самостійність мислення
студентів, а методи навчання вливають на ефективність прийомів розумової
діяльності [5, с. 109–118]. На відміну від систематизації, узагальнення дає
змогу виділити найістотніші зв’язки між поняттями і розглянути об’єкт у
системі «одиничне-особливе-загальне». Найцікавішими є такі способи
реалізації структурного підходу до змісту навчальної дисципліни у вищій
школі: використання графів, побудова структурних формул, використання
метамови під час виділення основних зв’язків між елементами системи,
урахування змісту на рівні елементів та інтеграції змісту – на рівні системи.
Робота зі структурними формулами, графами та іншими засобами
структурування змісту у процесі навчання означає доцільну організацію
активної інтелектуальної діяльності студентів, коли вони оперують
навчальним матеріалом, його окремими складовими частинами, причому сам
цей матеріал значною мірою визначає умови такого оперування. Структура
навчального матеріалу визначається великою варіативністю, так що один і
той самий навчальний матеріал може бути репрезентований у різних формах,
що підлягають оцінці з погляду їхньої дидактичної ефективності. Кількість
різноманітних форм викладу одного і того самого навчального матеріалу
настільки велика, що не можна говорити про експериментальну перевірку
одного з них. Отже, логічне структурування змісту навчальної дисципліни
сприяє покращенню якості підготовки фахівців, дає змогу навчити студентів
бачити аналогію у віддалених явищах, переносити набуті знання у навчальну
та практично-фахову ситуацію
