Page 53 - 6294

52

опановують у процесі навчання. Процес відбору та формування змісту
навчальних дисциплін надзвичайно відповідальний. Особливо необхідно

боятись того, щоб він не перетворився для студентів лише в певну порцію
знань, які потрібно просто вивчити здати на екзамені і забути. Зміст

навчальної дисципліни можна розглядати на різних рівнях: академічному;
предметному (рівні того навчального матеріалу, який закладений у програму

та підручник); на рівні його реалізації, або процесуальному (передачі та

засвоєння), а також на особистісному рівні, коли зміст переходить у

внутрішній план особистості спочатку викладача, а потім студента і стає

регулятором його діяльності тa поведінки. Процесуальний рівень – рівень

його розгортання, динамізації, образно кажучи, це шлях змісту освіти до

внутрішнього плану особистості студента, де він вже набуває особистісного

характеру (спортивну форму, в якій він рухався в процесі його засвоєння

особистістю, зміст освіти замінює на індивідуальну одежу). Саме на цьому

рівні особлива роль належить методиці викладання. Дуже уважним

необхідно бути до змісту на рівні його передачі та засвоєння, оскільки саме

тут коефіцієнт його корисної дії можна звести до нуля.

У структуруванні змісту навчального матеріалу дисциплін існує багато

серйозних дидактичних проблем, які ускладнюються у міру нагромадження

емпіричного досвіду. Проблема полягає насамперед у тому, що необхідно

велику кількість навчальної інформації подати не просто у стислому вигляді,

а у тому, щоб виділити провідні знання, навчити студентів мислити,

узагальнювати, передбачати. Професійна мобільність, яка характерна

нашому часу, вимагає створення такої системи подачі і трансформації

наукової інформації у навчальну, яка б відповідала науково-обґрунтованим

вимогам до структурування змісту навчального матеріалу, а саме – виділення

його логічної структури, яке ґрунтується на формуванні і систематизації

змісту, тобто такому його впорядкуванні, яке пов’язане з виділенням

відповідних для цього змісту систем, а в них – складових і зв’язків між ними.

Порівняння цих систем між собою є їх упорядкуванню, при цьому