Page 50 - 6294

49

3. Розгортання проблемної ситуації та спрямування студентів за
допомогою навідних питань та аналогій на вірний шлях її розв’язку.Тобто

вміле керування процесом пошуку.
4. Розв’язання проблемної ситуації, тобто знаходження оптимального

варіанту її вирішення. Розв’язання може здійснюватись двома шляхами:
- на основі зовнішньої стимуляції, навідних питань, аналогій студент

конструює (моделює) особистий варіант розвязку;

- викладач демонструє зразок, який стає надбанням особистості студента

у вигляді провідної ідеї, що перетворюється у конструктивний принцип дій у

подібних ситуаціях.

4. Існує ще один компонент – досвід емоційного-ціннісного ставлення до

навколишньої дійсності (система морально-естетичних поглядів, цінностей,

що виражають ставлення особистості до світу, діяльності, до людей, до самої

себе, а також до тих знань, якими їй необхідно оволодіти, вивчаючи той чи

інший предмет). Знання успішно будуть засвоюватись лише тоді, коли

викладач буде дивитись на них не лише «очима програми», а, перш за все,

«очима самих студентів», інакше кажучи, навчальний матеріал має

відповідати інтересам та потребам студентів, бути для них особистісно

значущим. Оскільки, як стверджував Є. М. Ільїн, «здоровий розум... усякими

способами чинить опір абстрактному знанню, яке ні сьогодні, ні завтра, ні

тут, ні там ніяк себе не проявить» (7) Як і в процесі фізичного розвитку

людини її організмом може бути засвоєна лише їжа з цінними

мікроелементами, а не та, яка лише заповнює шлунок, так і «прорости в

особистість» і стати регулятором її діяльності зможуть тільки ті знання, які

набудуть особистісного, суб'єктивного смислу. «По-справжньому будеш

знати лише те, що любиш», – теза Є. М. Ільїна, яка повинна стати одним із

керівних принципів формування змісту освіти та його вивчення.

Закладаючи базисний компонент змісту навчального предмета (знання),

необхідно орієнтуватись не стільки на їх кількісну, скільки на якісну

характеристику. Мова йде про знання на їх особистісному рівні, тобто ті, які