Page 47 - 6294
P. 47

46

                  достатньо, якщо не буде знати більше, ніж достатньо. В цьому плані цікавим
                  є і вислів Ліхтенберга:  «Хто не розуміє нічого, окрім хімії, той  і  її розуміє


                  недостатньо».
                       У  сучасних  умовах  дуже  важливо  працювати  з  логічною  структурою


                  знань. Однак часто студенти мають справу не з знаннями, а лише з певною
                  інформацією,  краще  або  гірше  організованою.  А  основний  спосіб  роботи  з


                  інформацією  –  запам’ятовування.  Щоб  інформація  перетворилась  у  знання,

                  студент повинен зрозуміти її сутність, добре осмислити. Г. Спенсер говорив,

                  що «не те знання цінне, яке накопичується у вигляді розумового жиру, а те,

                  яке  перетворюється  в  розумові  мускули».  «Будь-який  вищий  навчальний

                  заклад, – пише у книзі про виховання вихователя В. О. Босенко, – повинен

                  навчитись  так  вчити  свого  підопічного,  щоб  знання  його  були  не  просто

                  цінним  вантажем,  а  методом  пізнання,  способом  освоєння  будь-якої  нової

                  ситуації»  (2,  с.  95).  А  оскільки  ми  не  знаємо,  які  проблеми  нас  чекають

                  попереду,  ми  повинні  навчити  знанням  фундаментальним,  тому  що  лише

                  вони  можуть  стати  теоретичними  позиціями  розв’язання  все  нових  і  нових

                  проблем.  Про  це  досить  образно  говорив  ще  Я.  А.  Коменський:

                  «…архітектор,  плануючи  побудувати міцну будівлю, заготовляє  не солому,

                  не болото, не лозу, а каміння, цеглу, міцне дерево і тому подібний матеріал».

                  А садівник, який «бажає, щоб поле, виноградник, сад давали плоди, засіває їх

                  не  бур’янами,  не  кропивою,  не  чортополохом,  а  благородним  насінням  і

                  рослинами» (6, с.272)

                       2.  Як  правило,  ми  орієнтуємо  студента  (навіть  під  час  організації

                  самостійної  роботи)  переважно  на  знання,  а  по  суті,  на  засвоєння  чужих

                  думок  в  той  час,  коли  основною  метою  освіти,  як  стверджував  Герберт

                  Спенсер, є не знання, а дії на основі цих знань. Ще відомий Епікур у свій час

                  виголошував  думку  про  те,  що  найголовнішою  ознакою  повного  знання  є

                  уміння  швидко  користуватись  набутими  знаннями  на  практиці.  А  один  із

                  афоризмів твердить: знання – це ще не мудрість, мудрість – це застосування

                  знань. Знання – це лише один з компонентів змісту навчальної дисципліни і
   42   43   44   45   46   47   48   49   50   51   52