Page 43 - 6294

42

загальнотеоретичних концепцій, методологічних засад і підходів. На відміну
від інших авторів, які досліджують системні зв’язки документології в

основному з книгознавством, документознавством, бібліотекознавство,
бібліографознавством, архівознавством і т.д. С. Г. Кулешов у своїх працях

обґрунтовує міждисциплінарне значення документології зв’язками із
семіотикою, інформологією, соціологією, мовознавством, інформатикою,

філософією, культурологією, загальною теорією комунікації, біологічними,

хімічними, технічними та іншими науками. На його думку, документологія як

навчальна дисципліна має пропедевтичний статус, після вивчення якої,

студентам мають викладатися спеціальні (або галузеві) професійно орієнтовані

курси управління, науково-технічне, картографічне, музичне, електронне та ін.

документознавства.

Відомо, що найбільшим послідовним прибічником формування та

розвитку документології як інтегрованої науково і навчальної дисципліни

про документ в Україні є Н. М. Кушнаренко, яка постійно наражається на

критику з боку своїх опонентів. З першого (1997) до останнього – восьмого

(2008) видання свого підручника вона стверджує, що документологія – це

теорія документа, яка вивчає «загальнотеоретичну проблематику, пов’язану з

понятійним апаратом, функціональним аналізом документів вивченням їхніх

характеристик як матеріальних об’єктів і зафіксованою в них інформації,

питання типологізації і класифікації документів, їхніх параметрів і

властивостей, як засобів комунікації та елемента документних фондів». Так,

авторові, як відзначає В. В. Бездрабко, саме цьому належить першість у

розробленні «більшості загальних теоретико-фундаментальних, теоретико-

прикладних, історичних, науково-технологічних питань наук про документ»,

притаманна динамічність і одночасно стабільність щодо обґрунтування

документології як інтегрованої науки про документ, метанауки для

книгознавства, бібліотекознавства та бібліографознавства. Поділяючи ідеї

бельгійського ученого П. Отле та російського ученого Ю. М. Столярова щодо

об’єктивної необхідності формування наукової дисципліни, яка вивчає