Page 42 - 6294
P. 42

41

                  документально-комунікаційного циклу, а, з іншого, – викликало дискусію, в
                  якій  взяли  участь  як  українські,  так  і  російські  фахівці.  Суть  суперечок


                  можна звести до трьох основних: 1) чи має право взагалі документологія на
                  своє  існування;  2) як  співвідносяться  документологія  і  документознавство;


                  3) чи  не  поглинає  документологія  книгознавство  та  інші  дисципліни
                  документально-комунікаційного циклу. Означені проблеми й нині не можна


                  вважати остаточно вирішеними, а деякі й надуманими. Однак, незважаючи на

                  існуючу  протидію,  яка  бере  початок  ще  з  часів  П. Отле  і  продовжується  в

                  наші  часи,  ідея  документної  суті  інформаційно-бібліотечної  освіти  набуває

                  поширення в науковому й освітньому просторі наприкінці ХХ – на початку

                  ХХІ ст.  При  цьому  книга  розглядається  як  різновид  документа.  Це  надає

                  підстави розглядати книгознавчу підготовку як одну з основних складників

                  формування  системи  документологічної  складової  підготовки  фахівців  у

                  вищій бібліотечно-інформаційній школі України.

                       Ідея документології як загальної науки про документ набуває широкого

                  розповсюдження у вітчизняному науковому та освітньому просторі. Суттєвий

                  унесок  у  її  становлення  та  розвиток  зробили  такі  українські  вчені,  як

                  В.  В. Бездрабко,  С.  Г. Кулешов,  Н.  М. Кушнаренко,  Ю.  І. Палеха,  М.

                  С. Слободяник,  А.  А. Соляник,  Г.  М. Швецова-Водка  та  ін.,  детально

                  проаналізований  у  спеціальній  літературі.  Тому  має  сенс  зупинитися  на

                  спільному  і  відмінному  в  поглядах  на  документологію  українських  учених

                  оскільки це справляє вагомий уплив на формування і подальше вдосконалення

                  документологічної складової вищої ІБО в Україні.

                       Так,  С.  Г. Кулешов  розглядає  документологію  як  загальну  частину

                  документознавства,  яка  «розробляє  питання  теорії  документа,  вивчає

                  закономірності  генезису  та  еволюції  документа,  загальні  для  всіх  наук

                  проблеми функціонування документів, практики їхнього створення і роботи з

                  ними». Він вважає, що документологію не слід розглядати як комплекс наук

                  чи наукову дисципліну, оскільки на його погляд, вона є сукупністю наукових

                  знань      із   різних      наук     документально-комунікаційного              циклу,     їх
   37   38   39   40   41   42   43   44   45   46   47