Page 41 - 6294
P. 41
40
Н. М. Кушнаренко, Н. О. Леміш, О. В. Матвієнко, Ю. І. Палеха, Г. В. Сілкова,
С. В. Сищенко, М. С. Слободяник, А. А. Соляник, Л. Я. Філіпова, Г.
М. Швецова-Водка, які сприйняли та розвинули ідею документально-
комунікаційної суті цих споріднених освітніх спеціальностей.
У 1995 р. Ю. М. Столяров висунув ідею щодо необхідності формування
узагальнюючої наукової і навчальної дисципліни про документ –
документознавства, що вивчає загальне в розмаїтті різних типів і видів
документів, також їх сукупностей. Документознавство почали тлумачити в
широкому й вузькому управлінсько-діловодному значенні. Ідея широкого
розуміння документознавства набула значного поширення в освітній сфері
України, Росії та інших країн СНД завдяки підручнику професора ХДАК
Н.М. Кушнаренко, яка в 1997 р. опублікувала перший і поки що єдиний на
пострадянському просторі підручник з документознавства, який витримав
сім перевидань (1997-2006 рр.). Український автор уперше підкреслив, що
теоретична частина документознавства має називатися документологією. У її
працях обґрунтовуються розуміння документознавства як самостійної
наукової і навчальної дисципліни, предметом вивчення якої є загальне в
документах різних типів і видів як об’єктів професійної діяльності
книгознавців, бібліотекознавців, бібліографознавців, документознавств та ін.
фахівців, причетних до створення, відбору, аналітико-синтетичної обробки,
зберігання та використання документів. Потужний розвиток
документознавства в широкому його розумінні стимулював розроблення
його загальної і спеціальної частин. Двозначність документознавства
створювала певні незручності і протиріччя. Тому в 1999 р. Ю. М. Столяров
запропонував перейменувати документознавство в широкому розумінні на
документологію, яка б «вивчала структуру і функції будь-якого документа в
усіх його зв’язках». Саме він сформулював теоретико-методологічні засади
документології як наукової та навчальної дисципліни, предметом вивчення
якої є теорія документа, довів фундаментальний статус документології . Це, з
одного боку, стимулювало розвиток наукових і навчальних дисциплін
