Page 36 - 6294
P. 36

35

                       Ідеї П. Отле стосовно необхідності інтеграції дисциплін документально-
                  комунікаційного  циклу  на  базі  документології  у  свій  час  подіяли  такі


                  всесвітньовідомі  вчені,  як  А. Лафонтен  та  С. Бредфорд.  Перший  упродовж
                  тривалого часу працював пліч-о-пліч з П. Отле, другий – автор визнаного у


                  світі  закону  розсіювання  інформації  в  документному  потоці  –  вважав
                  документацію  «мистецтвом  збирання,  класифікації  та  забезпечення


                  доступності  текстів як результатів  усіх видів  інтелектуальної діяльності», а

                  сам  термін  «документація»  визначав  як  «процес  збирання,  предметної

                  класифікації  всіх  текстів  про  нові  спостереження  та  забезпечення  їх

                  доступності для дослідника чи винахідника». Послідовницею наукових ідей

                  П. Отле,  А. Лафонтена  та  С. Бредфорда  можна  вважати  представницю

                  французької школи документології Сюзанну Бриє, яка виклала свої погляди в

                  праці  «Що  таке  документація».  Наприкінці  1920-х рр.  вона  взяла  активну

                  участь  у  формуванні  наукової  дисципліни  під  назвою  «documentation»,

                  сприяла  розвиткові  професійної  освіти  з  відповідної  спеціальності,

                  створенню  Спілки  французьких  центрів  документації  (VFOD)  –  аналога

                  Американського          інституту      документації.       Ставши       віце-президентом

                  Міжнародної  федерації  з  документації  отримала  псевдонім  «Мадам

                  документація».  С. Бриє  під  поняттям  «документація»  розуміла  професійну

                  діяльність  з  обслуговування  вчених  та  інших  користувачів  документами

                  різних типів і видів, яких вони потребують.

                       На  початку  50-х рр.  ХХ ст.  на  базі  документації  виникла  нова

                  інформаційна дисципліна, або наука про інформацію, чому сприяв розвиток

                  теорії  комунікації  (або  теорії  інформації)  наприкінці  40-х рр  ХХ ст.  Її

                  засновники  Норберг  Вінер  і  Клод  Шеннон  підкреслювали,  що  головним

                  завданням роботи з документами є фіксування, збереження та використання

                  інформації,  яка  міститься  в  документах.  Поступово  «документаційна»

                  частина  назви  науки  втрачається  і  трансформується  в  суто  інформаційну

                  науку  –  інформатику,  що  вивчає  закономірності  інформаційних  процесів  у

                  соціальних  комунікаціях.  Документ  стає  частиною  предмета  інформатики,
   31   32   33   34   35   36   37   38   39   40   41