Page 31 - 6294
P. 31

30

                  торгівлею,  асортиментом  книгарні,  вимогами  до  книгарів,  а  також  з
                  бібліографічною  діяльністю.  В  такому  підході  сучасні  вчені  вбачають


                  зародки системного погляду на складові бібліології як наукової дисципліни.
                  Поділяючи  цю  думку,  підкреслимо,  що  П.О. Ярковського  можна  вважати


                  засновником  бібліотечної  освіти,  а  також  системи  навчальних  дисциплін
                  документально-комунікаційного циклу в Україні.


                       Широкого  розповсюдження  набули  ідеї  французьких  дослідників,

                  зокрема  Г. Пеньо,  який  вважав  бібліологію  енциклопедією  писемності,

                  включаючи  до  її  складу  мовознавство,  дипломатику,  книгодрукування,

                  бібліополістику або книжкову логістику, бібліопею (мистецтво написання та

                  створення  книг),  загальну  історію  писемності,  науку  про  походження

                  людських  знань.  Крім  того,  до  бібліології  вчений  відносив  відомості  про

                  організацію бібліотек, музеїв, а також власне бібліографію, яку розглядав як

                  науку  про  знання  книг,  їх  опис  і  класифікацію.  Активними  прибічниками

                  ідей  Г. Пеньо  в  Росії  були  В.С. Сопіков  і  В.Г. Анастасевич.  Так,  у  1811 р.

                  В.Г. Анастасевич  розглядав  бібліологію  (бібліогнезію)  як  вищий  щабель

                  бібліографії,  розуміючи  її  як  теорію  та  філософію  бібліотекознавства,

                  палеографії,  нумізматики,  архівознавства,  археології  і  т.п.  Можна  вважати,

                  що  саме  завдяки  працям  В.С. Сопікова  та  В.Г. Анастасевича  книгознавство

                  стало розглядатися як загальна наука, яка вивчає все, що пов’язано з книгою,

                  а бібліографія – як наукова дисципліна, яка вивчає книгоопис.

                       Бібліотекар Королівської бібліотеки в Брюсселі, автор «Керівництва для

                  бібліотек»  (1834)  Жан  Пі  Намюр  розумів  бібліологію  як  науку,  що  вивчає

                  друкарську  справу,  книжкову  торгівлю,  палітурну  справу,  бібліографію  та

                  історію бібліотек. Андре Марі Ампер, видатний фізик, математик і філософ

                  ХІХ ст.  включав  бібліологію  до  складу  ноотехнічних  наук,  тобто  тих,  що

                  вивчають  засоби  спілкування  людей.  Ці  погляди  він  виклав  у  двотомному

                  «Нарисі  філософії  наук,  або  Аналітичному  викладі  природної  класифікації

                  всіх  людських  знань»  (1834-1843).  Науку,  що  вивчає  книгу,  А.М. Ампер

                  називав бібліологією і відносив її до теоретичних наук.
   26   27   28   29   30   31   32   33   34   35   36