Page 32 - 6294

31

Активний розвиток у ХІХ ст. бібліотечної справи потребував
формування її теоретичних та організаційних основ, які поступово

оформилися в самостійну наукову дисципліну – бібліотекознавство. Таку
назву надав їй у 1807 р. бенедиктинський монах Мартін Шреттингер – автор

першого навчального видання «Досвід повного навчального керівництва з
бібліотекознавства…» (1808-1872 рр.). До системи знань, необхідних «для

належного устрою бібліотеки», на думку М. Шреттингера, належали такі

наступні складові: будівництво й обладнання приміщення, організація роботи

в бібліотеці, комплектування та обробка фондів, надання їх у розпорядження

читачів». Ці ідеї плідно розвивав інший німецький фахівець – Армін Грезель,

поділяючи бібліотекознавство на дві рівнозначні складові: вчення про

бібліотеку та бібліотечне фондознавство. Новий термін «бібліотечне

фондознавство» стимулював подальший розвиток теоретичного осмислення

ролі документа в бібліотечній діяльності, сприяв поглибленню процесів

диференціації бібліотекознавчих дисциплін.

3.3 У середині ХІХ ст. у бібліотекознавстві та бібліографії почав

формуватися комунікаційний підхід, згідно з яким їх віднесено до наук про

комунікації, що вивчають засоби спілкування, передавання повідомлень у

часі та просторі. Ця ідея належить ельзаському бібліотекареві з міста

Кольманга (Франція), професорові історії і літератури Бутеншону,

сформульована ним у 1880-1902 рр. Перший розділ його класифікації

літератури – «Загальний вступ до наук, літератури і мистецтв» – містить

підрозділи, пов’язані з поняттям «знання». Бібліотекознавство і бібліографія,

як вважав Бутеншон, належить до наук, які вивчають засоби повідомлення,

розповсюдження і зберігання людських знань.

Починаючи з 90-х рр. ХІХ ст., в епіцентрі наукових розвідок вітчизняних

і зарубіжних фахівців була проблема віднаходження узагальнюючої науки

про документ як засіб соціальної комунікації та основний об’єкт професійної

діяльності бібліотек. Актуальність проблеми є відчутною навіть на рівні

визначення назви цієї дисципліни: бібліографія, бібліологія, книгознавство,