Page 32 - 6294
P. 32

31

                       Активний  розвиток  у  ХІХ ст.  бібліотечної  справи  потребував
                  формування  її  теоретичних  та  організаційних  основ,  які  поступово


                  оформилися  в  самостійну  наукову  дисципліну  –  бібліотекознавство.  Таку
                  назву надав їй у 1807 р. бенедиктинський монах Мартін Шреттингер – автор


                  першого  навчального  видання  «Досвід  повного  навчального  керівництва  з
                  бібліотекознавства…»  (1808-1872 рр.).  До  системи  знань,  необхідних  «для


                  належного  устрою  бібліотеки»,  на  думку  М. Шреттингера,  належали  такі

                  наступні складові: будівництво й обладнання приміщення, організація роботи

                  в бібліотеці, комплектування та обробка фондів, надання їх у розпорядження

                  читачів». Ці ідеї плідно розвивав інший німецький фахівець – Армін Грезель,

                  поділяючи  бібліотекознавство  на  дві  рівнозначні  складові:  вчення  про

                  бібліотеку  та  бібліотечне  фондознавство.  Новий  термін  «бібліотечне

                  фондознавство» стимулював подальший розвиток теоретичного осмислення

                  ролі  документа  в  бібліотечній  діяльності,  сприяв  поглибленню  процесів

                  диференціації бібліотекознавчих дисциплін.

                       3.3  У  середині  ХІХ ст.  у  бібліотекознавстві  та  бібліографії  почав

                  формуватися комунікаційний підхід, згідно з яким їх віднесено до наук про

                  комунікації,  що  вивчають  засоби  спілкування,  передавання  повідомлень  у

                  часі  та  просторі.  Ця  ідея  належить  ельзаському  бібліотекареві  з  міста

                  Кольманга  (Франція),  професорові  історії  і  літератури  Бутеншону,

                  сформульована  ним  у  1880-1902 рр.  Перший  розділ  його  класифікації

                  літератури  –  «Загальний  вступ  до  наук,  літератури  і  мистецтв»  –  містить

                  підрозділи, пов’язані з поняттям «знання». Бібліотекознавство і бібліографія,

                  як вважав Бутеншон, належить до наук, які вивчають засоби повідомлення,

                  розповсюдження і зберігання людських знань.

                       Починаючи з 90-х рр. ХІХ ст., в епіцентрі наукових розвідок вітчизняних

                  і  зарубіжних  фахівців  була  проблема  віднаходження  узагальнюючої  науки

                  про документ як засіб соціальної комунікації та основний об’єкт професійної

                  діяльності  бібліотек.  Актуальність  проблеми  є  відчутною  навіть  на  рівні

                  визначення  назви  цієї  дисципліни:  бібліографія,  бібліологія,  книгознавство,
   27   28   29   30   31   32   33   34   35   36   37