Page 57 - 6292
P. 57

українській мові непоганим синонімом до слова «стимул» є слово
                  «заохочення».
                         Найпоширенішим матеріальним стимулом (заохоченням) є
                  заробітна  плата.  На  додаток  до  заробітної  плати  може

                  встановлюватися  винагорода  працівникам  за  підсумками  річної
                  роботи  з  фонду,  що  утворюється  за  рахунок  прибутку,
                  отриманого  підприємством,  організацією.  Розмір  винагороди

                  визначається  з  урахуванням  результатів  праці  працівника  і
                  тривалості  його  безперервного  стажу  роботи  на  підприємстві,  в
                  організації.
                         Нематеріальні  стимули  можуть  бути  виражені  у  формі

                  заохочення  (винагороди)  та  іноді  покарання.  Вони  не  можуть
                  впливати на поточну поведінку, але задають її майбутню лінію, і
                  люди  чудово  знають,  що  їх  чекає,  якщо  вони  ставитимуться  до

                  виконання своїх обов'язків належним або неналежним чином.
                         Особливо  слід  сказати  про  негативне  стимулювання  –
                  покарання.  Звичайно,  його  потрібно  прагнути  всіляко  уникати,

                  наприклад,  своєчасно  усуваючи  людину  від  роботи,  якщо  її
                  діяльність  створює  явну  небезпеку  для  інших  людей,  її  самої,
                  ігнорувати  небажану  поведінку,  відволікати  від  неї,  давати

                  доручення,  пов'язані  з  досягненням  позитивних  результатів.  І
                  якщо всі ці заходи не приводять до бажаних результатів – карати.
                         Для  того,  щоб  від  покарання  був  ефект,  воно  не  повинне
                  розглядатися  як  помста,  має  здійснюватися  відповідно  до

                  об'єктивних критеріїв.
                         І     матеріальні,         і     нематеріальні           стимули         повинні
                  застосовуватися в комплексі на основі раціонального поєднання.


                                                       2.5 Регулювання
                         Більшість  сучасних  дослідників  визначають  регулювання
                  як  систему  відносин,  що  забезпечують  підтримку  або  зміну

                  економічних явищ і їх зв'язків.
                         Регулювання  як  явище  властиве  для  будь-якої  колективної
                  людської  діяльності.  Воно  виникає  разом  з  виробничою

                  кооперацією  і  прогресує  у  міру  поглиблення  функціонального
                  розподілу праці.
                         Потреба в регулюванні є об'єктивним чинником, оскільки не

                  залежить  від  характеру  здійснюваної  діяльності  і  специфіки
                  міжособових взаємин. Залежно від двох вищеназваних чинників



                                                              57
   52   53   54   55   56   57   58   59   60   61   62