Page 56 - 6292

Названа вище схема показує, що потреби людини
виникають і задовольняються не всі одночасно, а в певній
послідовності. Потреби нижчих рівнів вимагають задоволення у
першу чергу, тому вони впливають на поведінку людини

набагато раніше, ніж починають виникати потреби вищого рівня.
Наприклад, "людина, що відчуває голод, спочатку прагне
знайти їжу і лише після їжі намагатиметься побудувати притулок.

Живучи в зручності і безпеці, людина спочатку спонукатиметься
до діяльності потребою в соціальних контактах, а потім почне
активно прагнути до пошани з боку тих, що оточують. Тільки
після того, як людина відчує внутрішню задоволеність і пошану

тих, що її оточують, її найважливіші потреби почнуть рости
відповідно до її потенційних можливостей...". При цьому слід
мати на увазі, що "для того, щоб наступний, вищий рівень

ієрархії потреб почав впливати на поведінку людини, не
обов'язково задовольняти потребу нижчого рівня повністю.
1
Таким чином, ієрархічні рівні не є дискретними ступенями" .
Виникнення теорії Маслоу дозволило досягти дійсного
розуміння того, що лежить в основі бажання людей виконувати
певну роботу. Теоретики і практики менеджменту стали

розуміти, що по-справжньому стимулювати продуктивність праці
працівників можна лише за допомогою цілеспрямованого і
послідовного задоволення їх потреб.
Процес створення умов, що діють на потреби людини і що

дозволяють направити її у потрібну для організації сторону,
зацікавити її до активної і сумлінної роботи, старанності при
виконанні покладених на неї завдань отримав назву "мотивація".

Термін "мотивація" походить від французького "мотив", що
в перекладі означає: спонукальна причина, привід для тієї або
іншої дії. Мотиви бувають внутрішніми, породженими певним
ставленням людини до своєї діяльності, і зовнішніми,

пов'язаними з дією на неї певних чинників, що існують
незалежно від неї і приводяться в дію іншими людьми і
обставинами. Зовнішні мотиви називаються стимулами

("стимул" – загострена палиця, якою в давнину поганяли тварин).
Стимули можуть бути матеріальними або нематеріальними. В

1
Мескон М. X., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента / Пер. с англ. М.: Дело, 1992. – С. 367.
Дискретний – роздільний, перервний, який протиставляється неперервному. || Складений з окремих
частин; переривчастий.

56