Page 28 - 6292
P. 28

кращий, ніж кілька керівників вищого порядку, але які займають
                                                                                     1
            цю посаду мимохідь. На практиці – це питання міри» .
                   13.  Ініціатива.  Розробка  плану  і  його  успішна  реалізація.
            Цей  принцип  вимагає  від  керівника  поступитися  особистою

            пихатістю, щоб підлеглі отримали можливість виявляти особисту
            ініціативу і реалізувати свій потенціал.
                   «Це  –  можливість  щось  задумати  і  здійснити.  Це  –  один  з

            могутніх  стимулів  людської  діяльності.  Щоб  розвинути
            ініціативу, корисно надавати функціонерам повну самостійність у
            виконанні          обов’язків,        пов’язаних          з     їхньою        посадою,
            обмежуючись  наглядом  і  спрямуванням  їхньої  роботи,

            заохоченням заслуг, навіть ціною деяких жертв з боку власного
                                2
            самолюбства» .
                   14. Єдність персоналу (нині: Корпоративний дух. – Авт.).

            Сила підприємства полягає в об'єднанні персональних зусиль всіх
            його  працівників.  Файоль  звертав  увагу  на  недопустимість
            використання в управлінні принципу "розділяй і володарюй". Він

            підкреслював,  що  керівники  повинні  заохочувати  колективізм  у
            всіх його формах і проявах.
                   «Єдність персоналу – це застосування приказки: «В єдності
                      3
            – сила»
                   Вважаючи  запропоновані  ним  принципи  універсальними,
            Файоль  проте  указував,  що  їх  застосування  повинне  носити
            гнучкий  характер  і  враховувати  ситуацію,  у  якій  здійснюється

            управління. Він відзначав, що система принципів ніколи не може
            бути  завершена,  навпаки,  вона  завжди  залишається  відкритою
            для  доповнень  і  змін,  які  ґрунтуються  на  новому  досвіді,  його

            аналізі, осмисленні, узагальненні.
                   До  цих  принципів  найчастіше  звертаються,  застосовуючи
            адміністративну доктрину (вчення, теорія, система поглядів).
                   Окремо  варто  розглянути  підхід  Файоля  до  вивчення

            процесу  управління.  Будь-який  процес  складається  з  ряду
            взаємозалежних  і  послідовно  змінних  одна  на  іншу  функцій.
            Заслуга  Файоля  полягає  в  тому,  що  він  поділив  всі  функції

            управління на дві основні групи: специфічні і загальні.




            1
              Наука управляти: з історії менеджменту, Хрестоматія: Навч. посібник / Упоряд. І. О. Слєпов; Пер. з рос.
            Л.І. Козій, М.І. Матрохіна, П.Л. Пироженко. – К.: Либідь, 1993. – С. 143-144.
            2
              Там само. – С. 144.
            3
              Там само.
                                                        28
   23   24   25   26   27   28   29   30   31   32   33