Page 23 - 6292

виражається в діяльності уряду з регулювання розвитку і
функціонування національної економіки, а також з підтримки
необхідної рівноваги між приватним і державним сектором
народного господарства.

4) Четвертий, сучасний період капіталістичного етапу
розвитку управління (з 1950 р. по теперішній час), відомий як
"управлінський капіталізм", характеризується широким

розповсюдженням колегіального управління. Все рідше
ухвалюються індивідуальні рішення, пов'язані з
підприємницьким ризиком. У крупних корпораціях всі
визначальні питання вирішуються спільними зусиллями

власників (Збори засновників) або керівників (Рада директорів).

3 Виникнення адміністративного управління.
Теорія адміністрації А. Файоля
і її розвиток у працях його послідовників
Перші вияви практики адміністративного управління

відносять ще до другого тисячоліття до н. е. Головним чином це
пов'язано з другою, світсько-адміністративною управлінською
революцією.

Уже в ті часи основним завданням адміністративного
управління було регулювання всього спектра суспільно-
господарських відносин між різними соціальними групами, яке
здійснювалося за допомогою застосування командно-

адміністративних методів управління, ґрунтованих на примусово-
силовій керівній дії.
Проте, не дивлячись на майже чотирьохтисячолітнє

існування практики адміністративного управління, початок
комплексних цілеспрямованих досліджень у цій галузі
відноситься лише до 20 – 30 рр. XX в.
Виникнення адміністративної школи управління

головним чином пов'язане з ім'ям Анрі Файоля (1841–1925),
який є творцем так званої теорії адміністрації (вчення про
управління).

Як згадувалося вище, на відміну від творців школи
наукового управління Фредеріка Уінслоу Тейлора (1856–
1915), подружжя Френка і Лілії Гілберт, які починали свою

кар'єру простими робітниками і акцентували свою увагу на
вдосконаленні процесу функціонування організації, Файоль –

23