Page 33 - 6292

5. Визначена кадрова політика, яка забезпечує
стимулювання працівників. "Кожен працівник повинен займати
посаду відповідно до своєї кваліфікації і компетентності й бути
захищений від можливості безпідставного звільнення. Кар’єрний

ріст працівників повинен здійснюватися залежно від тривалості й
успішності їх роботи в організації або ж з урахуванням обох
чинників. Матеріальне стимулювання необхідно проводити за

допомогою системи заробітної плати, підвищення по службі,
встановлення пенсій. На матеріальну винагороду не повинно
1
впливати особисте життя працівників" .
6. Чітка система контролю і санкцій.

Як і будь-яка інша наукова теорія, вчення Вебера про
бюрократичну побудову організацій і систем управління має ряд
позитивів і недоліків.

Основними досягненнями теорії Вебера можна вважати
розроблені ним і його послідовниками:
– принцип "скалярного ланцюга", згідно якого передача

команд і розпоряджень здійснюється послідовно з вищих на
нижчі рівні управління по певному управлінському ланцюгу;
– принцип "єдності розпорядництва", що встановлює, що

підлеглий повинен отримувати накази тільки від одного
начальника;
– принцип "усунення рутинних проблем", який дозволяє
керівникам зосередитися на вирішенні справді важливих питань

функціонування організації, усуваючи менш важливі і
другорядні.
До недоліків учення Вебера можна віднести:

– Вебер розглядав не всю організацію в цілому, а лише
окремі її елементи;
– абсолютно не приділяв уваги міжособистісним стосункам
усередині організації;

– запропонована Вебером модель побудови ідеальної
організації відрізняється високою інертністю, що заважає їй
швидко адаптуватися до змін у зовнішньому середовищі.

Можливо, саме з цієї причини бюрократичні моделі побудови
організації, що набули широкого поширення в 30–40-і рр. XX
століття, у чистому вигляді практично не використовуються в

сучасному бізнесі.

1
Семенова И. И. История менеджмента: Учеб. пособие для вузов.– М.: ЮНИТИ-ДАНА, 1999. – С. 76.
33