Page 200 - 6292

Бюрократичні структури управління показали свою
ефективність особливо в крупних і надкрупних організаціях, в
яких необхідно забезпечувати злагоджену чітку роботу великих
колективів людей, які працюють на єдину мету. Ці структури

дозволяють мобілізувати людську енергію і кооперувати працю
людей при вирішенні складних проектів, масовому
великосерійному виробництві. Проте їм властиві недоліки,

особливо помітні в контексті сучасних умов і завдань
економічного розвитку. Очевидно перш за все, що
бюрократичний тип структури не сприяє зростанню потенціалу
людей, кожний з яких використовує тільки ту частину своїх

здібностей, яка безпосередньо потрібна за характером
виконуваної роботи. Ясно також: якщо питання стратегії й
тактики розвитку організації вирішуються лише на вищому рівні,

а решта всіх рівнів зайнята винятково виконанням рішень, які
"спускаються зверху", втрачається загальний управлінський
інтелект (який розглядається сьогодні як найважливіший чинник

ефективного управління).
Ще одна вада структур бюрократичного типу: неможливість
з їх допомогою управляти процесом змін, направлених на

вдосконалення роботи. Функціональна спеціалізація елементів
структури призводить до того, що їх розвиток характеризується
нерівномірністю і різною швидкістю. У результаті виникають
суперечності між окремими частинам структури, неузгодженість

у їх діях і інтересах, що уповільнює прогрес в організації.
Основними видами бюрократичних структур
управління є лінійна, функціональна, лінійно-функціональна

структури.
Лінійна організаційна структура характеризується тим, що
керівники підрозділів нижчих ступенів управління безпосередньо
підкоряються одному керівникові вищого рівня і пов'язані з

вищестоящою системою тільки через нього. Приклад лінійної
структури управління наведений на мал. 8.1.

200