Page 105 - 6285

вдань, які подані в схожому наборі формулювань. Таким вимо-
гам відповідають тести, що утворюються випадковим відбором
завдань з однієї бази.

Узгодженість тестів виявляється в однаковому типі змін їх
результатів, що називають кореляцією. Ступень кореляції хара-
ктеризує кількісний покажчик – коефіцієнт кореляції. Відомі
кілька способів їх розрахунку (коефіцієнти кореляції Пірсона,
Спірмена–Брауна, KR20, альфа Кронбаха, лямбда Гутмана [4]).
Наприклад, коефіцієнт кореляції С між двома масивами параме-
трів Х та Y розраховують за формулою:
 ( x  x )( y  y)
i
i
i

C ( X , Y )  2 2 (4.4)
i
i
( x x ) ( y  y ) ,

i

де x i та y i – значення параметрів, що наповнюють масиви Х та

Y, а x і y – їх середні значення у масиві. Величина коефіцієнта

кореляції може набувати значень у межах від –1 до 1. Якщо два
ряди значень мають однаковий характер змін, то кореляція між
ними дорівнює 1. У протилежному випадку кореляція дорівнює
–1 (антикореляція). Коли ряди величин жодним чином не пов'я-
зані, то кореляція між ними дорівнює 0. Прикладами двох маси-
вів Х та Y, між якими встановлюється кореляція, можуть бути
масив оцінок x i за виконання студентом Х завдань і масив годин
y i , витрачених ним при роботі над темами цих завдань під час
підготовки до контролювання протягом Y годин, або два масиви
балів, набраних двома студентами за кожне завдання при проход-
женні однакових тестів.

У загальному випадку вдосконалення банку завдань здій-
снюють на основі аналізу результатів тестування великої кіль-
кості студентів. Для цього створюють таблицю з кількістю ряд-
ків, що дорівнює кількості студентів, і з кількістю стовпчиків,
що дорівнює кількості завдань у базі. До першого стовпчика
вносять список студентів, а до стовпчиків першого рядку – на-
зви завдань. Після заповнення таблиці результатами виконання
завдань студентами, вона готова до аналізу.

105