Page 79 - 6283

5 – ставлення до дитини: авторитарні; дидактоцентристські; особистісно
орієнтовані (гуманно-особистісні, технології співробітництва, технології

вільного виховання тощо);
6 – орієнтація на особистісні структури: інформаційні; операційні;

емоційно-художні й емоційно-моральні; технології саморозвитку; евристичні
(розвиток творчих здібностей); прикладні технології;

7 – тип організації та управління пізнавальною діяльністю: структурно-

логічні технології навчання, інтеграційні технології, комп’ютерні, ігрові,

діалогові технології, тренінгові, модульні, інформаційні технології, технологія

розвивального, дистанційного навчання, особистісно орієнтована,

диференційована технологія тощо.

Вихідним матеріалом для розроблення технології є теорії, концепції.

Багато педагогічних технологій мають у своїй основі такі концепції засвоєння

соціального досвіду:

1) асоціативно-рефлекторне навчання, у межах якого розроблена теорія

формування понять;

2) теорія поетапного формування розумових дій, згідно з якою розумовий

розвиток (як і засвоєння знань, умінь, навичок) відбувається поетапно,

спрямовуючись від «матеріальної» (зовнішньої) діяльності у внутрішній

розумовий план;

3) сугестопедична концепція навчання, яка обґрунтовує комплексне

використання у навчальних цілях вербальних і невербальних, зовнішніх і

внутрішніх засобів сугестії, що сприяє надзапам’ятовуванню;

4) теорія нейролінгвістичного програмування (НЛП), що розглядає процес

навчання як рух інформації через нервову систему людини;

5) теорії змістового узагальнення, в основу яких покладено гіпотезу про

провідну роль теоретичного знання у формуванні інтелекту дитини.

На основі однієї теорії навчання можуть вибудовуватися різні технології.

Наприклад, теорія проблемного навчання покладена в основу технологій, що

79