Page 62 - 6283

позитивні аспекти, так і окремі недоліки. У ті ж роки з'явилися спроби
запровадити в школах системи проектів, комплектів. Але все це не давало

бажаних результатів, руйнувало класно-урочну форму навчання. В дидактиці
вищої школи тривалий час спостерігався консерватизм в удосконаленні

організаційних форм навчальної діяльності.
Форми організації навчання покликані впорядкувати навчальний процес,

їхньою провідною ознакою для класифікації є дидактичні цілі. Водночас кожна

організаційна форма навчання може мати кілька дидактичних цілей. У

дидактичному процесі найчастіше виокремлюють чотири групи організаційних

форм: навчальні заняття; практична підготовка; самостійна робота; контрольні

заходи.

До першої групи належать лекція, семінар, лабораторне заняття, практичне

заняття, індивідуальне заняття, навчальна конференція, консультація,

навчальна гра тощо. Ці організаційні форми навчання мають свої особливості,

їхнє врахування дає змогу оптимізувати процес навчання.

Дидактична мета другої групи (організаційні форми практичної підготовки)

– формування у студентів професійних навичок, а також практичних умінь,

необхідних для виконання завдань.

До третьої групи (організаційні форми самостійної роботи) належить

робота з друкованими джерелами, самостійне вивчення певних питань, участь у

роботі гуртків, експериментально-дослідницька робота, самостійний перегляд

тематичних кінофільмів, прослуховування радіопередач тощо. Мета

самостійної роботи студентів – самостійне вивчення, закріплення й

поглиблення раніше здобутих і нових знань, набування практичних навичок і

умінь, розвиток самостійності мислення, творчого підходу до виконання

поставлених завдань; самоосвіта.

До четвертої групи (організаційні форми контрольних заходів) належать

іспити, заліки, модульний контроль, контрольні роботи, контрольна перевірка

оволодіння професійними знаннями, навичками і вміннями з різних предметів,

розв’язання кваліфікаційних завдань, захист.

62