Page 59 - 6283

- професійно-ціннісні (відображають прагнення студентів отримати
ґрунтовну професійну підготовку для ефективної діяльності в різних сферах);

- меркантильні (зумовлені безпосередньою матеріальною вигодою).
Педагогічний контроль – система перевірки результатів навчання і

виховання студентів. Розвиток різноманітних видів педагогічного контролю
стимулює навчання та пізнавальну діяльність студентів. Головна мета

контролю полягає у визначенні якості засвоєння навчального матеріалу,

ступеня відповідності сформованих умінь та навичок цілям і завданням

навчання того чи іншого навчального предмета.

Умови ефективного функціонування системи педагогічного контролю:

- об'єктивність контролю;

­ оцінки, отримані в результаті контролю, вважаються непорушними, не

піддаються сумніву як з боку тих, хто контролює, так і з боку тих, кого

контролюють;

­ контроль та його результати вимагають гласності.

До контролю знань ставлять вимоги: об'єктивність, обґрунтованість оцінок,

систематичність, індивідуальний та диференційований підхід до оцінки знань,

усебічність та оптимальність, професійна спрямованість. Проте недоліками

такої системи є суб'єктивізм в оцінці, слабка диференційованість шкали.

Форми педагогічного контролю: екзамени, заліки, колоквіуми, усне

опитування, письмові контрольні роботи, захист курсових та магістерських

робіт, звіт про результати практики.

Навчальний контроль може бути попередній (вихідний), поточний,

поетапний (тематичний), періодичний та підсумковий. Практичне застосування

будь-якої з форм педагогічного контролю завершується оцінками.

Оцінювання знань – визначення й вираження в умовних одиницях (балах),

а також в оцінних судженнях викладача знань, умінь і навичок студентів

відповідно до вимог навчальних програм.

Критерії оцінювання можуть бути такі:

— характер засвоєння вже відомого знання;

59