Page 48 - 6283
P. 48
Принцип свідомості й активності у навчанні виявляє суть діяльнісної
концепції: студента неможливо навчити, якщо він не захоче навчитися сам.
Оволодіння знаннями й розвиток відбуваються лише у власній активній
діяльності, у цілеспрямованих зусиллях щодо одержання запланованого
результату. Оскільки характер діяльності визначає її результати, то важливу
роль відіграє рівень активності студентів. Виокремлюють активність
репродуктивну (відтворювальну) і продуктивну (творчу). Конкретніше –
активність пізнавання (пропонованих зразків), відтворення, операційна (уміння
діяти за правилами, процедурами, розпорядженнями) і творча (пошук нового).
Принцип наочності трактується як принцип навчання, який ґрунтується на
демонстрації конкретних здобутків у певній сфері життєдіяльності.
Принцип доступності передбачає певний рівень труднощів, які студенти
долають за допомогою педагога під час раціонально організованої діяльності в
зоні їхнього найближчого розвитку. Реалізація цього принципу передбачає
дотримання правил: від простого – до складного, а також урахування рівня
розвитку студентів, їхніх індивідуальних особливостей.
Важливим є принцип позитивної мотивації та сприятливого емоційного
клімату навчання, який вимагає стимулювати внутрішні мотиви навчання:
інтереси, потреби, прагнення до пізнання, захопленість процесом і
результатами навчання.
Принцип поєднання індивідуальних і колективних форм навчання. Кожна з
цих форм має свій потенціал розвитку, але також істотні обмеження.
Принцип урахування особистих можливостей кожного студента. Кожен
студент є неповторною особистістю зі своїми здібностями й можливостями.
Реалізація цього принципу вимагає від кожного викладача усвідомлення того,
що кожна людина в чомусь обдарована.
Принцип активності й творчої самостійності студентів та їхньої
відповідальності за результати навчально-пізнавальної діяльності. Передбачає
опору на активність студентів за спрямовувальної та стимулювальної ролі
викладача. Логічною вимогою до конструювання навчального процесу у вищій
48
