Page 43 - 6283

особистісного змісту й соціальної значущості культурних цінностей і людського
досвіду, процесів і явищ навколишньої дійсності.

В останні роки інтенсивно розвиваються інноваційні напрями у дидактиці,
а саме: віртуальне навчання; навчання з активним використанням

інформаційно-комунікативних технологій, зокрема хмарних тощо.

2. Закони та закономірності дидактики вищої школи.

Дидактичний закон, за І. Я. Лернером, це внутрішній істотний зв’язок

явищ навчання, який зумовлює їхній необхідний вияв і розвиток.

Дидактичні закони мають ймовірний характер і не дають чітко

гарантованого та однозначного результату. Їхня дія залежить від наявності

багатьох умов, до яких належить також свідома енергійна діяльність учасників

навчального процесу. Одні й ті самі чинники, закономірності педагогічного

процесу в різних умовах, з різними суб'єктами можуть давати різні, деколи й

протилежні, наслідки.

До законів навчання, за дослідником В. І. Загв'язинським, які мають

об'єктивні джерела виникнення й діють у більшості ситуаціях навчального

процесу відносять:

- закон соціальної зумовленості цілей, змісту та методів навчання;

- закон розвивального й виховного впливу навчання на студентів;

- закон зумовленості результатів навчання характером діяльності та

спілкування студентів;

- закон цілісності та єдності педагогічного процесу;

- закон взаємозв'язку та єдності теорії і практики в навчанні;

- закон взаємозв'язку та взаємозумовленості індивідуальної, групової та

колективної навчальної діяльності.

Закономірність у дидактиці виражає об'єктивно існуючі, суттєві,

обов'язкові для того чи іншого явища, процесу, предмета навчання зв'язки, які

за однакових умов обов'язково повторюються. Проявів закономірностей багато

43