Page 45 - 6283

Процес навчання передбачає цілеспрямовану взаємодію педагога та
студентів. Навіть якщо студент опановує предмет самостійно, педагог

спрямовує його пізнавальну діяльність і контролює її. Навчальний процес
ефективний лише за умови активності студентів. Що різноманітніша

діяльність студентів на навчальному занятті, що більша інтенсивність їхньої
праці, яку організував педагог, то результативніший процес навчання.

Суб’єктивні закономірності процесу навчання:

­ навички сформуються лише за умови організації відтворення операцій і

дій, покладених в їх основу;

­ міцнішому засвоєнню змісту навчального матеріалу сприяє

систематичніше організоване повторення цього змісту;

­ опанування складних способів діяльності залежить від успішного

оволодіння попередніми простими видами, що входять до складного способу, і

від готовності студентів визначати ситуацію, у якій ці дії можна використати;

­ рівень і якість засвоєння за рівних умов (пам’ять, здібності) залежить

від того, наскільки педагог урахував ступінь значущості для студентів

засвоюваного змісту;

­ використання варіативних завдань, сприяє формуванню готовності до

перенесення засвоєних знань і пов’язаних з ними дій у нову ситуацію.

У дидактичній теорії закономірності навчання поділяють на зовнішні та

внутрішні.

Для зовнішніх закономірностей характерні соціальна зумовленість мети,

змісту і методів навчання; виховний і розвивальний характер навчального

процесу; вербально-діяльнісний характер навчання тощо.

Внутрішні закономірності процесу навчання передбачають залежність

розвитку навчання від пізнавальних і практичних завдань, рівня сформованості

знань, навичок і вмінь; взаємодію педагога та студента; активність студента;

структуру й послідовність навчальних завдань.

Закономірності не замінюють законів і закономірностей психічного

розвитку, спілкування, соціальної адаптації, а відображають зв’язки між

45